Вокально-інструментальні ансамблі або ВІА, як жанр в Україні почали
з'являтися в другій половині шестидесятих. А причиною тому, як не дивно,
«Оркестр клубу розбитих сердець сержанта Пеппера», який розділив всіх
адептів біг-біту на два ворогуючих табори - прихильників більш складної
музики, що тоді ж почала називатися ROCK, та
любителів більш легкої популярної музики. Останні на початку семидесятих
і були творцями перших професійних Вокально-Інструментальних
Ансамблів. Репертуар ВІА затверджувався
художніми радами філармоній і відрізнявся специфічною еклектикою - починалися
концерти комсомольсько - патріотичними піснями, що змінювалися біт-обробками
народних пісень. В середині концерту музиканти грали найскладніші приджазовані
опуси - щоб показати свою майстерність (з обов'язковим соло на барабанах
:-) Далі йшли знайомі всім з радіо і ТБ модні шляґери і закінчувалися
концерти парочкою закордонних хітів (інколи навіть і хард-рокових).
Ще одною ознакою ВІА була велика кількість вокалістів, які
виконували всього по кілька пісень за концерт - право на одне
відділення концерту мали тільки лауреати всесоюзних та міжнародних
конкурсів. На початку дев’яностих минулого століття ВІА поступилися місцем більш компактним (і комерційно
вигіднішим) фанерним поп-групам, які проте «виконували» власний
незалежний репертуар.
1965...70
|
1970...80
|
1980...90
|
|