Створив «Карпати» в чернівецькому будинку культури текстильників
в 1966 році студент місцевого музучилища Валерій Громцев. ВІА виконував
пісні свого керівника та інколи акомпанував, вже знаменитому тоді, жіночому вокальному ансамблю Степана Сабадаша «Марічка». В 1968 році до
них приєднався композитор-початківець, студент медінституту
Володимир Івасюк - з його піснею
«Мила моя»
вперше на екранах телевізорів з’явився український ВІА. У жовтні 1970 року
у супроводі «Карпат» Володимир Івасюк в дуеті з Лялею Кузнєцовою
(екс-«Буковина», «Марічка») вперше
виконав на телебаченні «Червону руту» та
«Водограй». В 1971 році «Карпати», поряд з «Смерічкою», знялися в
музичному телефільмі «Червона рута». А
пісні Громцева «Жовтий лист» та «Івана Купала»
на початку 70-х були в репертуарі майже всіх
буковинських та галицьких ансамблів. В 1973 році
«Карпати» змінив самодіяльний статус на
професійний - музикантів спочатку запросили повним складом до Хмельницької
філармонії, де їх охрестили «Товтрами», а потім вони всі перебралися у Волинську
філармонію і стали «Світязем». Гурт записав
кілька пісень на збірний лонг-плей українських ВІА, проте справжній успіх прийшов у 1977 році, коли до
«Світязя» приєднався Василь
Зінкевич. Вже за рік «Світязь» був
найпопулярнішим ВІА в Україні. Та в 1979 році
Громцев залишив своє дітище і перебрався до
Сімферополя - там він зібрав свій недовговічний
проект «Море», працював з «Чайками»,
«Червоною рутою» і закінчив на
флотському ансамблі «Графська пристань».
А в будинку культури текстильників самодіяльний ВІА «Карпати» продовжував
існувати і надалі (керував ним Леонід Епельман), інколи записувався, і,
в кінці 80-х, повторив шлях своїх попередників - влаштувавшись в місцеву
філармонію, ансамбль став професійним. Солістом тоді був
Роман Копов.
|