ВІА «Водограй» був створений в
Дніпропетровській філармонії в 1974 році, основу
його склали досвідчені джазові музиканти з біг-бенду трубача Володимира Марховського
«ЗКЛ-69» -
саксофоніст Олександр Шаповал (11.06.45), клавішник Олег
Косько, гітарист Олександр Любченко, барабанщик Анатолій Гуров, басист
Олександр Іщук, а солістами стали Людмила
Артеменко (екс-«Смерічка») та Віктор Шпортько. Досить швидко гурт
добився визнання - естрадний композитор №1 в СРСР
Давид Тухманов довірив «Водограю» запис музики
до телефільму «Дорогой мальчик», а в 1977 році
музиканти вже записали дебютний диск-гігант.
Платівка вдалася досить еклектичною - патріотика
та традиційна (не шлягерна) естрада розбавлялася
високопрофесійними джаз-роковими обробками
народних пісень та інструментальними п’єсами
О.Коська. В 1976 році Марховський перейшов на викладацьку роботу і керівництво
ансамблем перейшло до Шаповала; також пішов, але через два роки
повернувся Любченко. Вокалісти «Водограю» взялися випробувати
сили в конкурсній боротьбі - Людмила Артеменко
тричі ставала лауреатом другої премії -
спочатку на конкурсі виконавців радянської
пісні в Москві в 1977 році, потім двічі підряд на
телеконкурсі «С песней по жизни». В 1979 році третє
місце на цьому ж конкурсі видобув Віктор
Шпортько, по чому був запрошений до Київського
мюзик-холу. Його замінив Олег Хоменко - на концертах величезним успіхом
користувалася виконувана ним арт-рокова пісня О.Шаповала на вірш О.Блока
«Девушка пела в церковном хоре» - на жаль найкраще творіння «Водограю» так і не було
записане. А зафіксована в 1979 році нова програма
гурту була тоді розділена «Мелодією» на три
міньйони - найцікавішою виявилася платівочка з
джаз-роковим репертуаром. Музикантам набридли
філармонійні ВІА-обмеження - першим пішов Косько,
в 1980 році він створив джаз-рокову групу «Кредо». Через рік «Водограй» залишив
його засновник - О.Шаповал очолив джаз-оркестр
Київського театру естради. Досить швидко склад
ансамблю повністю змінився - залишилася тільки
Людмила Артеменко, яка й стала художнім
керівником; згодом вона була удостоєна звання
Заслуженої артистки України. Відсутність
самобутніх шлягерів спричинила до того, що
«Водограй» поступово повністю втратив свою
популярність. Справи пішли дещо на краще з
приходом в 1989 році нового музичного керівника
Ігоря Семендяєва (екс-«Краяни»).
В 2005 році лейбл Астра випустив CD
«Водограй»
- збірник складений з записів різних років із архіву Олександра
Шаповала.
|