|
 Ще школяркою Тетяна Анциферова (11.06.54) почала співати в
харківському БК «Будівельник» в самодіяльному ВІА «Лелеки» під
керівництвом Володимира Білоусова. Тетяна закінчила Харківське
музично-педагогічне училище, і в вересні 1971 року ансамбль, що тоді вже
називався «Везувій» (В.Білоусов (екс-«Синхрон», «Джаз-Кубань»,
Оркестр А.Кролла) - клавішні; В'ячеслав Діденко (екс-«Красные
дьяволята») - гітара; Марк Беспалько - альт-саксофон; Олександр Мачулін — барабани, Анатолій Шендерук
- труба; Віктор Зерников -
труба; Борис Переверзєв - баритон
саксофон; Володимир Копейковський - тромбон; Віктор Поляков - труба; Володимир Поляков
- бас-гітара і віолончель; Валерій Грицаєнко - гітара), влаштувався до
Укрконцерту. В Києві їх перейменували на ВІА «Либідь» і доручили акомпанувати
випускникові Міланської консерваторії,
заслуженому артистові України Петрові Топчію
[1932-89].
Чотири роки перебування харків‘ян в Києві супроводжувалися постійними
проблемами з пропискою і врешті в 1975 році ансамбль
перебрався до Ужгорода в Закарпатську філармонію. Тут вони і стали ВІА «Музики»
- таким собі закарпатським варіантом буковинської «Смерічки»
- проте з потужною джаз-роковою мідною секцією. Ансамбль запримітили -
довірили грали на «розігріві» у «Пєснярів» і Володимира Висоцького, а
їхня творчість того
періоду невдовзі була зафіксована в музичному телефільмі «Грайте Музики!».
З січня 1978 року Анциферова і «Музики» багато часу проводили
нарізно. Московські емісари вибрали саме Тетяну для запису з рок-групою «Аракс»
низки пісень до
музичних телефільмів «31 июня» та «Узнай меня» («Мир без
любимого», «Чарльстон», «Ищу тебя», «Он пришел,
этот день», «Звездный мост», «Узнай меня», «Ты
поверь» - спочатку композитор Олександр Зацепін писав їх для Алли Пугачової, та
потім «передумав»).
Також Анциферова записала з Львом Лещенком фінальну пісню Московської
олімпіади - «До свиданья, Москва»*, і як кажуть «одного ранку прокинулася
знаменитою» - за
підсумками 1980 року «провінціалка» стрімко вдерлася в п’ятірку
найпопулярніших співачок СРСР. А «Музики», тим
часом, на замовлення ВСГ «Мелодія» спеціально для розповсюдження в Канаді, в
рекордно короткий термін, за три дні записали з Назарієм Яремчуком
платівку-гігант «Незрівняний світ». Різниця між
новим російськомовним і старим репертуаром Анциферової (вона незрівнянно виконувала українські народні
пісні) та репертуаром власне ВІА
 «Музики» призводить
до того, що ставши ненадовго взірцем еклектики, в
1982 році ансамбль припинив існування. Рештки
«Музик» перебралися до Москви, де перетворилися
на недовговічний студійно-ресторанний поп-джазовий проект «Сьомий океан». Згодом
Анциферова співала з московськими групами
«Ермітаж» та «Аеробус», Білоусов працював аранжувальником в
Групі Стаса Наміна «Цветы». В 1983-му Анциферова важко захворіла, перенесла
складну операцію і лікарі назавжди заборонили їй співати - проте вона
повернулася на сцену. В 1984 році Анциферова
з Білоусовим записали міньйон з піснями Давида
Тухманова, які згодом стали основою сольного вінілового
довгограя «Оглянись на детство». Після, пов’язаної з материнством, тривалої
паузи, в 1991 році Анциферова записала альбом поп-рокових пісень Олександра
Рибкіна, що так і не
був виданий. Заслуговує на увагу
участь Анциферової в записі російськомовної
версії рок-опери «Ісус Христос - Суперзірка» (партія
Марії Магдалини). Її і надалі полюбляють запрошувати в свої проекти рокери - вона працювала
з «Калиновым мостом», «Запрещенными барабанщиками», Найком Борзовым та
«Ва-Банком». В жовтні 1996 року фірма RDM
випустила на компакт-дискові збірник її ранніх
записів «Звездный мост» та новий альбом «Все
хорошо».
Музики В'ячеслав Діденко і Марк Беспалько, разом з ще одним
екс-харків'янином Георгієм Власенком (екс-«Цветы», «Пламя»,
«Самоцветы»), створили групу «Компанія» і в 1988 році випустили
лонг-плей «Мир без слов» з піснями Діденка. Останній басиста «Музик»
Олександр Соліч грав в Групі Стаса Наміна «Цветы», в «Лиге блюза», потім в кращій (премія «Звєзда»
за 1995 рік) російській рок-групі «Моральный кодекс».
* - виконавців цієї пісні затверджували аж в ЦК КПРС, а претендентами крім
Анциферової були такох Людмила Сєнчина і Валентина Толкунова. |
