|
 «Смерічка»
виросла в новорічну ніч 1967 року в Вижницькому училищі прикладного
мистецтва. Тоді вже відомий жіночий вокальний ансамбль з районного будинку
культури (Лідія Шевченко, Раїса Хотимська, Мирослава Єжеленко, Марія
Наголюк, Стела Фрунзе, Неля Чабанова, Зоя Маслова, Одарка Джурумія,
Галина Мокрецова і Ніна Цопа) вперше виступив під акомпанемент біґ-бітового
ансамблю, за три місяці до того створеного випускником Мукачівського
педучилища, клавішником і композитором Левком Дутковським. Першими музиками
в «Смерічці» були: Олексій Гончарук - вокал, гітара; Олександр Шкляр
- соло-гітара, саксофон; Юрій Шорін - барабани; Віктор Музичка - бас-гітара;
Валерій Бурмич і Леонід Сіренко - духові. В 1968 році в «Смерічці» з’явилися
лідер-вокалісти Марічка Ісак і Василь Зінкевич
(01.05.45), в листопаді 1969-го - юний Назарій Яремчук
[30.12.51 - 30.06.95]. В квітні 1970 року
ансамбль отримав Диплом першого ступеня і Велику Золоту медаль на Республіканському
фестивалі-конкурсі самодіяльного мистецтва. ВФГ «Мелодія» випустила
першу платівку-міньйон «Смерічки» з конкурсними піснями - це була взагалі
перша в Україні і друга в СРСР платівка в новому тоді жанрі ВІА.
На той час стабілізувався склад ансамблю: Левко
Дутковський, гітаристи Октавіан Бендас та Олександр Мараков, басист
Олег Федотов, барабанщик Олександр Мазан, духова секція Валерій
Бурміч, Олесь Курик, Олександр Бродовінський та Василь Гнатюк.
Наступний
1971 рік був найуспішнішим в історії «Смерічки» - ансамбль виконав 7
(із 15) пісень в музичному фільмі Романа Олексіва «Червона рута» і вже
до кінця року однойменна пісня Володимира Івасюка
«Червона рута» стала найкращою в СРСР; через рік, в фіналі
всесоюзної «Пісні-72»
звучав «Водограй».
В 1972 році «Смерічка» перемогла в телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти»
- ансамблю присвоїли звання народного і нагородили Почесною Грамотою
Президії Верховної Ради УРСР. Навесні 1973-го «Смерічка» врешті піддалася
вмовлянням і перебралася із Вижниці на професійну сцену до Чернівецької
філармонії; через рік «Мелодія» випустила LP з найкращим доробком гурту.
До ансамблю запросили більше нових вокалістів: Надію
Пащенко, Людмилу Артеменко, Анастасію Лазарюк, Олену Шевченко.
Та виснажливі гастролі на касу філармонії не сприяли творчому зростові
колективу - першим в 1975 році не витримав і пішов Зінкевич,
потім Яремчук, на телебачення перейшов Дутківський
і врешті оригінальний склад «Смерічки» припинив існування.
Філармонія терміново набрала новий склад на чолі з клавішником і
композитором Гамою Скупинським (екс-«Червона
рута»): Олександр Герцен (гітара), В’ячеслав Рябченко
(фортепіано), Андрій Зомборі (бас-гітара), Алік Шерман, Пилип
Майзель, Микола Григорович (духові), Слава Борисенко (ударні) та
вокалісти Давид Степановський, Алла Зборлюкова, сестри Євгенія і
Катерина Зайцеви. Щоб якось пов’язати новий ансамбль з касовим ім’ям
«Смерічки» філармонії вдалося вмовити Назарія Яремчука повернутися.
І якщо міньйон 1977 року був
ще на рівні, міньйон наступного року був повним провалом
- «Смерічка»
опинилася в хвості великої когорти українських ВІА, які колись на неї
рівнялися. В 1979 році філармонія запрошує Дутковського реставрувати
«Смерічку» - він звільнює весь склад гурту¹, залишивши тільки солістів
- Назарія Яремчука та Павла Дворського. Під
час ремонту «Смерічки» Яремчук наспіх записав сольний LP «Незрівняний світ
краси» з ужгородським ВІА «Музики» - робота
виявилася досить недозрілою. А до «Смерічки» запрошуються співак
Віктор Морозов, барабанщик Ігор Лесько, гітарист
Ігор Луцейко, басист Олександр Соколов, звукорежисер Володимир Критович
(всі з львівського ВІА «Ватра»), скрипаль, клавішник
Роман Лозинський (екс-«Ритми Карпат»), гітарист
і клавішник Володимир Прокопик (екс-«Гуцули») та бек-вокалістки - Світлана Гап’як і
Наталія Добровольська. Досить стрімко «Смерічка» повертає собі звання
«взірцевого» поп-гурту України; на жаль тільки клаптик нової яскравої
програми, з елементами диско, нью-вейв та шоу, був записаний тоді на міньйоні.
В 1981 році Яремчук повіз на «Братіславську ліру» пісню Раймонда Паулса
«Я тебя рисую» і вернувся з призом глядацьких симпатій; наступного року
«Смерічку» нагородили комсомольською премією ім. Островського. В 1983
році Дутковський стає до керівництва в філармонії, а художнє
правління
«Смерічкою» передає в руки Назарія Яремчука, музичною частиною ВІА урядував
Соколов, потім Прокопик. В 1984 році гурт став лауреатом всесоюзного
огляду-конкурсу тематичних програм, через рік дипломантом ХII Всесвітнього
фестивалю молоді. «Смерічка» знову поступово перетворюється в рядовий
еклектичний ВІА, а після того як в 1988 році пішов новатор Морозов,
згодом Орест Хома і кращий саксофоніст
України Юрій Яремчук (екс-«Відеоджаз»), гурт просто асимілювався в безликий
склад, що акомпанував Народним артистам України Назарію Яремчуку і Павлу
Дворському. Симптоми свого творчого розкладу «Смерічка» зафіксувала
на двох лонг-плеях - 1985-го та 90-го років та кількох міні-відеоальбомах.
З музикантів «Смерічки» найбільшу активність проявляв тоді Прокопик
- він писав пісні та продюсував буковинську молодь, а в 1994 році в
парі з Дворським виділився в окрему концертну одиницю. А філармонія
знову вирішила наповнити старі міхи молодим вином - того ж року дебютувала
нова «Смерічка», складена з екс-музикантів сторожинецького поп-рокового
гурту «д’Еректор», на чолі з автором-виконавцем Олегом Шаком². Влітку
1995 року не стало Назарія Яремчука, йому було всього 43. А без Яремчука
не стало й «Смерічки».
До 50-ти річчя Назарія Яремчука NAC випуcтила
трьохдисковий збірник пісень у виконанні співака
«Я повернуся».
На разі в при Чернівецькій філармонії працює
«Фольк-рок гурт» під керуванням народного артиста України Левка
Дутковського в складі: Алла Горинь, Леся Равлюк, Василь Пенюк та
Леонід Корінець.
¹ - старий склад ВІА, на чолі з Валерієм Таперечкіним, певний
час працював в Хмельницькій філармонії під назвою
«Товтри».
² - він наразі керує гуртом Павла Зіброва «Хрещатий
Яр».
|
