ВАТРА

 Так сталося, що Львівська обласна філармонія об’єднала під одною назвою п'ять зовсім різних колективів. Першу «Ватру» заклав в січні 1971 року джазмен-мультиінструменталіст Михайло Мануляк (екс-«Львів») на базі штатного естрадного оркестру філармонії. Зі старого складу він залишив тільки мідну секцію, а весь репертуар замінив на україномовний - основу складали джаз-рокові обробки народних пісень та власні пісні Мануляка. Співали тоді Валентина Маркова, Лючія Красота, Світлана Радіонова, Роман Бревко та Валерій Дусанюк. Грали: Богдан Олеарник (гітара), Валерій Тімонін (бас), Анатолій Ольшанський (барабани), Ігор Кінаш (труба), Юрій Дейнега (саксофон), Сергій Петросян (ф-но),  Дмитро Гудимяк (цимбали, бригадир). За пів-року замість Красоти, Родіонової і Петросяна прийшли  Любов Агратюк (вокал) та Віталій Заварикін (ф-но). Та вже перші надзвичайно успішні гастролі півднем України викликали занепокоєння КДБ - за відмову йти на репертуарні компроміси Михайла Мануляка звільнили з філармонії.

Керувати «Ватрою» став Богдан Кудла (до служби в армії він вже був керівником того естрадного оркестру, на базі якого і був створений ансамбль), який намагався максимально зберегти надбання засновника - на великій платівці 1974-го року заслуговують уваги незвичні пісні у виконанні Лесі Боровець та завуальована пісня січових стрільців «Гей, ви хлопці молодії». Та й сама платівка стала своєрідною рекордсменкою-довгожителькою серед записаних на «Мелодії» українськими виконавцями - маленькими тиражами вона передруковувалася ще протягом 15 років. Та в тому, мабуть, заслуга і наступних «Ватр»…
 

На початку 1975 року Остап Савко (екс-«Беркут») разом з дружиною, співачкою Марічкою Ісак (екс-«Смерічка», «Беркут») зібрали третій склад «Ватри». Інтриги та параноїдальний контроль з боку філармонії призвели до того, що вже через рік музиканти втекли до Рівненської філармонії, на місце ВІА «Олеся».

Більше ніж через рік філармонія нарешті помітила, що в країні вже є кілька ансамблів з назвою «Ровесник», а  тим часом розкручена назва «Ватра» марно прогулює - штатний ВІА «Ровесник», що супроводжував Івана Поповича перейменували на «Ватру». Ансамбль тоді саме поповнився колишніми музикантами «Арніки» на чолі з Віктором Морозовим. Візиткою нової «Ватри» стала співана Поповичем «Люба-Люба», яку найчастіше крутили по радіо, ну а про майстерність музикантів свідчить виконувана ними «Блакитна рапсодія» Джорджа Гершвіна. Та знову через два роки майже весь склад цієї «Ватри» (Морозов, басист і музичний керівник Олександр Соколов, барабанщик Ігор Лесько, гітарист Ігор Луцейко, клавішник Роман Лозинський, звукорежисер Володимир Критович) перебрався в Чернівці у «Смерічку», Попович і співачка Ольга Щербакова (екс-«Ореол», «Арніка») в Ужгород в ВІА «Закарпаття», а кращий трубач України Володимир Копоть подався до Києва.

А філармонія знову запросила до себе самодіяльний ВІА, на цей раз створені Романом Лозинським [1955-2014] в 1977 році в БК автобусного заводу «Ритми Карпат». Оскільки Лозинський також пішов у «Смерічку», керівником нової, п'ятої «Ватри» став композитор Ігор Білозір [1955-2000], основними вокалістами Оксана Білозір та Мар’ян Шуневич; в стартовому складі грали клавішник Зиновій Левковський (екс-«Арніка»), барабанщик Юрій Кедринський, гітарист Андрій Береза, скрипаль Ростислав Штинь, саксофоніст Олександр Сердюк (автор знаменитої «Чарівної бойківчанки»). Від першого міньйону 1981-го року і до другого 85-го, «Ватра» поступово ставала найпопулярнішим ВІА України, хоч їй так і не вдалося позбутися протиріч між суто «ватрівським» фолк-стилем, сольною програмою Оксани Білозір та патріотикою, котру все ще нав’язувала ансамблю худрада філармонії. З часом, коли відмінили відсоткове обмеження власних пісень в репертуарі, на перший план все більше виходила Оксана Білозір, а сама «Ватра» сприймалася просто як звичайний акомпануючий склад. Все закінчилося тим, що Оксана залишила гурт і створила собі власний ансамбль «Оксана». А власне «Ватра» перетворилася на музичний центр під керівництвом Ігоря Білозіра, котрий саме захопився створенням експериментальної музики, синтезуючої стиль нью-ейдж з українським мелосом. Альбом обрядових пісень «Від Миколая до Йордана» у виконанні Ігора Білозіра та «Ватри» в 1996 році випустив лейбл Гал Рекордс.
Колишніми музикантами «Ватри» були створені нові групи - «Львівські музики», «Гурт Олега Кульчицького», «19-клас», а ще раніше «Жайвір».
9 травня 2000 року русифіковані мажори жорстоко побили Ігоря Білозіра і він через 20 днів помер у львівській реанімації. Його смерть мала міжнародний резонанс і викликала громадські заворушення у Львові.
ВІА «Ватра» і надалі входить до складу однойменного музично-мистецького центру «Ватра», керівництво яким перейшло до Ольги Білозір. Станом на 2002 рік у складі гурту: музичний керівник, скрипаль Андрій Кучерепа, клавішник і саксофоніст Роман Антонів, басист Сергій Мосесов, гітарист Ярослав Ковалів, барабанщик Ростислав Драла, вокалісти Ольга Буньо та Володимир Питель.
В 2005 році лейбл Гал Рекордс випустив альбом пісень Ігоря Білозіра «Світлиця», на якому, окрім голосу автора, звучать голоси Василя Зінкевича та Квітки Цісик .