|
 Стандартний
філармонійний колектив ВІА «Краяни» був утворений в Полтаві на початку 1974
року. До першого складу увійшли клавішник Володимир Линьков (екс-«Акцент»),
гітарист Микола Явір, басист Олександр Сіренко (обидва екс-«Дивертисмент»),
барабанщик Олег Рагулін, співали Тетяна і Ольга Бондаренко та Володимир
Щербаченко. Пізніше прийшли саксофоніст Олег «Фєля» Шеременко
(екс-«Дивертисмент») і барабанщик
Валентин Приходько (екс-«Дивертисмент») трубачі Анатолій Калянніков і Микола Лепський - восени 1975 року ансамбль виїжджає на свої перші гастролі до Чехословаччини. Та вже за
рік керівник ансамблю Володимир Линьков отримує запрошення в
«Червону руту» і
первісний склад ВІА наполовину розпадається. Залишилися Шеременко,
Приходько і Лепський, яких очолив новий фронтмен-вокаліст, випускник Харківської
консерваторії Марк Айзікович. На
бас-гітарі почав грати розподілений до Полтави випускник Горьківської
консерваторії (клас народної музики і композиції) Анатолій Пащенко, а на місце
гітариста він запросив земляка з російського Іваново Олександра Лєбєдя. В такому
складі ансамбль успішно виступив в 1977 році у Москві де й познайомився з
композитором Максимом Дунаєвським. Тому саме потрібні були музиканти для запису
його музики до кінофільмів, а в столиці на той час із студіями звукозапису було
сутужно. В студії полтавського радіо у Леоніда Сорокіна вони засіли за запис
перших чотирьох пісень до фільму «д'Артаньян і три мушкетери›, що відразу ж
викликало невдоволення керівництва філармонії. Айзікович, Шеременко, Лепський і
Приходько подали заяви на звільнення і, поповнившись музикантами ще з першого
складу «Краян» Явором і Сіренком, продовжили запис. Згодом, навесні 1978 року вони перебралися до
Росії, під дах більш ліберальної Бєлгородської
філармонії, і вже як ВІА «Фестиваль» досить швидко
добилися всесоюзної популярності. А новозібрані
«Краяни», яких очолив Пащенко, неквапом подалися туди ж - за популярністю. За
три роки нарешті стабілізувався склад - клавішник Микола Кущ, барабанщик Сергій
Ракецький (обидва екс-«Сирена»), гітаристи Ігор Золотарьов і Андрій Бабич,
скрипалька Ірина Цибульник, клавішник Ігор Засульський, флейтист Юрій Гусєв. У
цьому складі 1981 році був записаний
перший і доволі успішний міньйон гурту, пілотований
українським рок-н-роллом «Роксолана» та
диско-хітом «Зачем же ты поверила?» (на жаль не
помістився на маленьку платівочку записаний тоді ж перший варіант
фолк-рокової сюїти «Туман яром» - досі найкращий
утвір-візитка «Краян»). Вже за рік і цей перспективний склад розпався - Золотарьов, Кущ,
Сіренко, Ракецький та співак Михайло Пахманов з кіровоградського гурту «Контакт» подалися до Ульяновська, де створили групу «Золота
середина», яка згодом стала супроводжуючим складом Ірини Понаровської. Натомість філармонія запросила
до «Краян» повний склад миколаївського ВІА «Галактика». Та шлях до слави непростий - в 1983
році на гастролях згорів автобус з апаратурою
гурту і музиканти знову розбрелися хто-куди.
Невгамовний Пащенко за рік змонтував (здебільшого з дніпропетровських
музикантів) новий,
найуспішніший склад «Краян»: Володимир Колесник
(гітара), Сергій Прокопишин (флейта, сакс), Андрій
Новинський (барабани), Ігор Рибальченко
(клавішні), басиста Миколу «Жову» Жовницького згодом
замінив Ігор Семендяєв; в гурті не було
лідер-вокаліста - співали всі. Записаний в 1985 році
перший лонг-плей «Краян» - «Что тебе подарить?» із
слабенькими російськомовними шлягерами не зміг
скласти конкуренцію московським китам цього
жанру, які вже опанували новіші стилі і
апаратуру. Краща доля у другого гіганта
«Український сувенір» - дві фольклорні нон-стоп
диско-сюїти вивели «Краян» в лідери української
поп-музики.
 В 1987 році «Краяни» стали дипломантами
Всесоюзного конкурсу артистів естради. Та настав
час змін і «Краяни» теж почали освоювати нові
модні стилі, зокрема хард-н-хеві (пісні «Ночной
мотоциклист», Ты делаешь деньги»). До початку 1989 року весь репертуар «Краян»
(Пащенко, клавішник Констянтин Назаров, басист Юрій «Була» Буличов, барабанщик Юрій
«Зіра» Зірка і гітарист Євген Качалов (екс-«Монітор»)) був вже повністю російськомовним поп-роковим
за що, під час
гастролей у Галичині вони були освистані. Новий репертуар також став завадою
закордонним виступам перед діаспорою і філармонія звільнила музикантів,
терміново замінивши їх кременчуцьким гуртом «Формула-І» (гітарист Сергій
Старченко, бас-гітарист Олександр Козлов та барабанщик Сергій Бацман).
Невдовзі з Мирогорода був запрошений клавішник Валерій Соколик і «Краяни» почали
відновлювати свій старий репертуар і повертатися до традиційного ВІА-жанру -
магнітоальбоми «Цього разу я надовго», «Очищення»,
«Над дніпровським краєм»¹. Проте влітку 1990 року в автокатастрофі загинув
лідер гурту Анатолій Пащенко і зірка
«Краян» швидко згасла.
Гурт надалі продовжує
функціонувати як філармонійна одиниця (керівники
- заслужені артисти України Валерій Соколик та Сергій
Старченко) і мабуть є найортодоксальнішим
професійним ВІА в Україні. В кінці 1995 року
музиканти гурту облаштували в Полтаві власну
студію звукозапису. Влітку 2000-го «Краяни» нагадали про те,
що вони все ще існують двогодинним «живим»
ефіром на Першому національному телеканалі. Станом на 2003 рік «Краяни» це: Старченко,
Бацман, басист Олександр Рудь і клавішник Анатолій Піляй.
¹ - касетки тиражувалися в
Канаді.
|
