«Черемош» був
створений в Чернівецькій філармонії в 1977 році на
заміну «Червоній руті», що перебралася
до Ялти. Керував новим гуртом композитор Леонід Затуловський (екс-«Орбіта»), а головною
принадою стали навмисно запрошені сестри Лідія (екс-«Товтри»)
та Ауріка Ротару.
Спочатку «Черемош» був лише штампованим косплеєм
своїх попередників - справи пішли на краще в 1981
році, коли гурт очолив молдавський композитор
Петре Теодорович [1950-1997] (екс-«Контемпоранул»,
«Букурія»). Хіти Теодоровича «Сентименте»,
«Маргаритки», «Меланколіє» на певний час
створили власне обличчя сестрам Ротару та
«Черемошеві» (в 1983 році вийшов
міньйон гурту) -
тепер вже старша сестра переймала в
них репертуар. Та в 1985 році Теодорович
повернувся до Москви1, де
створив гурт «Теодор» і продюсував... Філіпа
Кіркорова. Недовго «Черемошем» керував Олександр Тищенко (екс-«Зимовий сад»), та за рік він
разом з Аурікою Ротару
перебрався у Вінницю. Ауріку замінив її брат Євген Ротару (екс-«Поющие юнги», «Орізонт»), а керівництво
перейшло до чоловіка Лідії Ротару, співака і гітариста Сергія Хлябича. Коли від
Софії Ротару пішла «Червона рута», музиканти
«Черемоша» перейшли до неї в програму, де й пропрацювали до 1991 року.
Краще повелося у Ауріки - вона співала з гуртами
«Елліпс», «Контакт», кілька пісень у її виконанні
потрапили на різні збірники «Мелодії». В 1991 році
вона записала альбом для «Аудіо України», через
три роки альбом з піснями Олександра
Тищенка (значно пізніше успіху добилися
відеокліпи «Письмо» та «Я не могу без тебя»).
Ауріка була примою Національного мистецького
центру, який створював її чоловік Володимир
Пігач [1960-2005], згодом перебралася в Кримську філармонію,
під крило старшої сестри. В
серпні 1996 року Аурелії Ротар присвоєне звання
Заслуженої артистки України. В 2009 році згадали і про Лідію Ротару-Хлябич та
також присвоїли їй звання Заслуженної артистки України, хоч вона залишила сцену
ще в 1990 році.
1 - його попередній ВІА «Букурія» хоч і вважався молдавським, але базувався в Москві
|