В 1984 році музиканти
львівської «Ватри» -
скрипаль Ростислав Штинь, клавішник Зиновій
Левковський, басист Іван Огар та співачка Люба
Кір, невдоволені ортодоксальністю цього ВІА,
започаткували в Тернопільській філармонії новий
гурт «Жайвір». Та філармонія не найкраще місце для
експериментів та пошуків стилю - через два роки
засновник гурту Р.Штинь перебрався до
Ленінграду, де очолив акомпануючий склад співака
Альберта Асадулліна і випустив з ним лонг-плей.
Незадовго до цього Асадуллін, напару з Ларисою
Доліною, в супроводі «Жайвора» виконував головні
партії в рок-опері Штиня «Стіна», записаній в БЗЗ
(запис опери не зберігся і вона так і залишилася
невідомою). А «Жайвір» переселився в Рівненську
філармонію, де з ним почала співати Лариса
Конарська; та в 1988 році гурт послідував прикладу
Штиня - взявся супроводжувати Еврідіку -
ленінградську співачку Ірину Понаровську¹, що
саме влаштувалася в цю ж філармонію, і
асимілювався за три роки в безіменний
акомпануючий склад. На пам’ять про себе «Жайвір»
полишив тільки кліп пісні «Барьер» та концертний
відеоальбом з Понаровською.
¹ - Альберт Асадуллін та Ірина
Понаровська виконували головні партії в
першій радянській рок-опері «Орфей і
Еврідіка»
|