В 1975 році Львівська філармонія вибила фонди на ще один ВІА, спеціально
для супроводу двох студентів місцевої консерваторіЇ - лауреатові
Х фестивалю молоді в Берліні Івану Поповичу
(екс-«Медікус») та лауреатці телефестивалю «Алло, мы ищем
таланты» Ользі
Щербаковій (екс-«Ореол»,
«Арніка»). Музичним керівником призначили клавішника і саксофоніста Ореста Дутка
(екс-«Ореол», «Арніка») і
він запросив до складу
новоутвореного ВІА «Ровесник» музикантів із своїх колишніх
колективів - гітариста Олександра Балабана, барабанщика Олександра «Лой» Мельника,
басиста Олександра Соколова та бек-вокалістку Аллу Новицьку (всі четверо екс-«Ореол»)
та гітариста Віктора Канаєва (екс-«Арніка»). Оскільки Балабан і Соколов тільки-но закінчили
консерваторію і мали за розподіленням їхати десь на окраїни СССР, то
Поповичу, якого призначили художнім керівником, якось вдалося добитися для них
відкріплення. В такому складі вони гастролювали півроку, знялися в
найпрестижнішій програмі московського ЦТ «Голубой огонёк», аж поки музик не втомив пафосний комсомольський репертуар
Поповича і ансамбль розпався. Балабан і Мельник повернулися в
«Ореол» знову грати на танцях, а Дутко,
прихопивши Канаєва, подалися рятувати «Беркут».
Залишилися тільки вокалісти Іван Попович, Ольга «Нюня» Щербакова, Алла
Новицька та басист Олександр
Соколов - останній мав ще два роки відробляти відкріплення і тому його
призначили музичним керівником. (Балабан спочатку симулював хворобу
але через три роки повернувся у філармонію і відробив своє). Та саме в цей
час припинив існувати зірковий склад «Арніки» і її
екс-музиканти
замінили втікачів - автор-виконавець Віктор Морозов,
гітарист Валентин Нестеренко, клавішник Валерій «Перець» Галіца і трубач Володимир Копоть. З клубних танцмайданчиків
та ОМА (об'єднання музичних ансамблів) згодом прийшли скрипаль і клавішник
Роман Лозинський [1955-2014] (екс-«Ритми Карпат»), барабанщик
Ігор «Марцефал» Лесько [1955-2022],
гітарист Юрій Луцейко (екс-«Ритми Капрпат»),
саксофоніст Зенон Ковпак, тромбоніст Олексій Мельник, флейтист і
клавішник Сергій Пономаренко; сесійно
з ними співала Віка Врадій (екс-«Арніка»). Якось чиновники філармонії завважили, що ансамблів з назвою «Ровесник» в
СССР є ще мінімум чотири (того року на московському конкурсі
виконавців радянської пісні третю премію отримав ансамбль з такою ж
назвою), а от розкручена і прибуткова назва
«Ватра», (після того як третій склад Остапа Савки втік у
Рівне), вже більше року марно прогулює і «Ровесник» швиденько
перейменували на «Ватру». Два роки
четверта «Ватра», в одній програмі з Київським мюзик-холом, здійснювали
гастрольний «чос» по необ'ятній і навіть завітали до Індії. Всім складом
музиканти знялися в музичному фільмі Олега Бійми «Свадебный венок, или Одиссея Иванка».
Та тільки-но Левко Дутковський запропонував їм цікавішу роботу по
реставрації «Смерічки» так зразу ж Соколов,
Морозов, Лозинський, Луцейко, Лесько і погодилися переїхати до Чернівців. (Дутковський
запрошував і Балабана - але філармонія його не відпустила). Іван
Попович не став відновлювати цей ансамбль, а прихопивши Ольгу Щербакову
перебрався до Ужгорода, де Руслан Іщук (екс-«Опришки»,
«Збруч», «Беркут»,
«Гудаки») зібрав для нього новий ВІА
«Закарпаття». А Львівська філармонія на
цей раз не дала прогулювати комерційній назві - відразу ж провели
масове прослуховування самодіяльності і на місце «Ватри»
взяли ансамбль «Ритми Карпат»… |