МРІЯ

Неймовірний успіх естонського фолк-бітового жіночого ансамблю «Лайне» (тоді до дівочого вокального октету Геннадій Подельський добавив біт-групу) надихнув керівництво столичної філармонії на створення подібного колективу і в себе. На початку 1965 року композитор-початківець Ігор Поклад, із молодих співачок хорів заводу «Арсенал» та будинку піонерів створив «Мрію». Провідною солісткою стала Ліна Прохорова, а серед перших учасниць ансамблю були: Галина Кондратюк, Ніна Злобіна, Валентина Мухарська, Тетяна Забашна, Валентина Решета, Людмила Саченко, Людмила Бубнова, Тамара Вітесян. «Мрія» швидко виробила свій оригінальний стиль і власний репертуар, основу якого складали пісні Поклада - «Глаза на песке», «Рыжая», «Олененок», а згодом такі всесоюзні супер-хіти як «Коханий», «Тиха вода», «Забудь», «Чарівна скрипка», «Зелен клен», «Два крила». Кілька років популярність «Мрії» була в Україні поза конкуренцією, та й на Всесоюзному конкурсі артистів стради в 1970 році ансамбль виборов друге місце, пропустивши вперед тільки «Піснярів». Та цей успіх був вже початком кінця - «Мрія» розлучилася із своїм засновником. Два роки ансамблем керував Олексій Семенов, його замінив Вадим Ільїн, а далі пішло-поїхало - Володимир Вербицький, Тарас Петриненко, Володимир Соляник… Постійна зміна керівників та складу (Катерина Кисіль, Тетяна Калініченко, Лариса Гермаш, Олена Місячна, Ірина Тракай,..), а також відсутність оригінального репертуару призвели до того, що у 80-ті роки «Мрія» увійшла пересічним акомпануючим ВІА з жіночою вокальною групою на підспівках. Після супроводу патріотичних Володимира Засухіна та Юрія Рожкова, все закінчилося на Миколі Гнатюку - в 1985 році «Мрії» не стало. А з останнього складу успіху згодом добилися тільки Ірина Грей та Надія Шестак.