ЖИВА  ВОДА

«Жива вода» знайшлася в 1977 році в Чернівецькій філармонії (саме тоді почало вважатися, що навіть два ВІА для однієї філармонії вже замало - треба три). Керував «Живою водою» ветеран львівського біґ-біту Юрій Шаріфов (екс-«Електрон», «Смерічка», «Червона рута»), і, являючись дублером «Смерічки», довгий час вона зірок з неба не хапала. Все ж ансамбль став стартовою площадкою в професійній кар‘єрі для Народної артистки України Лілії Сандулесу (1977-81) та теперешньої зірки російського шансону, ізмаїльця Слави Мєдяника (1980-82; бас-гітара, вокал). «Зоряний час» для ВІА настав в 1983 році - тоді до керівництва філармонії став колишній керівник ВІА «Смерічка» Левко Дутківський. Йому сподобався новий голосистий соліст гурту Іво Бобул і він написав для нього чотири пісні; міньйон був оперативно виданий «Мелодією». Через рік «Жива вода» записала свій перший і останній супер-хіт - пісню Шаріфова «Бирюзовое колечко». В тому ж 1984 році частина гурту перебралася в Тернопільську філармонію, а дехто, на чолі з недавно присталим до гурту Олександром Сєровим, подався далі, в Росію... Найбільшим, надалі, досягненням Шаріфова був запис платівки з московським співаком Ігорем Сарухановим в 1989 році. Пізніше він працював викладачем кафедри композиції Львівської музичної академії ім. М.Лисенка
Новий склад ВІА «Жива вода» зміг нагадати про себе тільки через 10 років - завдяки пісням свого нового лідера, автора-виконавця Іво Красовського (друге місце фестивалю «Доля-94»).

 

Зоряна ніч
 
 

 

 


© КМ студія