|
Випускники Донецького музичного училища створили ВІА
«Калейдоскоп» в Будинку культури Донецького машинобудівного заводу на
самому початку 70-х. Керував самодіяльним
ансамблем син відомого кларнетиста, ветерана
донбаського джазу Якова Хаславського
[1923-84], піаніст і трубач Аркадій Хаславський. Грали на танцях,
потім в ресторані, та шлях на професійну сцену виявився несподівано
загородженим - в місцевій філармонії вакансії вже були зайняті
московськими зірками (з українськими коренями), що саме потрапили в
опалу - Тамарою Міансаровою та Валерієм Ободзинським разом з його ВІА
«Верные друзья». Довелося пробиратися на Олімп радянської естради через
окраїни - спочатку була Комі-Пермяцька філармонія (м. Сиктивкар) де їм дали назву
«Парма» (Тайга), потім Тульська філармонія і нова назва
«Новые лица». Назва не сподобалася і на всеросійський конкурс політичної
пісні Сочі-76 вони поїхали як «Красные маки» - там вони стали лауреатами
другої премії. Це дало змогу записати платівку-міньон і перспективний
ВІА почали запрошувати на телебачення. Та несподівано Хаславський
вирішує почати все з початку і з більшістю музикантів та апаратурою
переходить у Владимирську філармонію, де створює новий ВІА «Здравствуй,
песня» і досить швидко з ним добивається успіху. А в Тулі залишилися
саксофоніст Валерій Чуменко (він став керівником), бас-гітарист
Володимир Пономаренко (єдиний з першого складу «Калейдоскопа») та співак
Олександр Григор’єв. Музичним керівником запросили відомого джазового
трубача Геннадія Жаркова (екс-«Самоцветы», «Пламя»), клавішником Іллю
Бенсмана (екс-«Крила»), барабанщиком Володимира
Засєдатєлева (екс-«Лєйся, пєсня»), а фронтменом став Олександр Лосєв
(екс-«Цветы»). Ансамбль записав два міньйони, та його популярність ніяк
не дотягувала до часів Хаславського, а тим паче його нового ВІА
«Здравствуй, песня». Почалася плинність кадрів: співак Олександр
Євдокимов, клавішник Юрій Щеглов (екс-«Верные друзья»), гітарист Євген
Струц, співак Вікі Штремієл, тромбоніст В’ячеслав Назаров, клавішник
Віталій «Кретов» Кретюк (екс-«Лейся, песня»), співак Аркадій Хоралов
(екс-«Червона рута», «Самоцветы»),
гітарист Юрій Каганович, співак Владислав Андріанов (екс-«Лєйся,
пєсня»), співак Сархан «Сархан» Курбанбеков, саксофоніст Сергій
Левіновський, трубач Юрій Вєсєлов. В 1978 році Чуменко музичним
керіником запросив Михайла Шуфутинського, для чого його ВІА «Лейся,
песня» перевели в Тульську філармонію і певний час два ансамблі
працювали в одній програмі. Та невдовзі Шуфутинський емігрував, випуск
лонг-плею «Если не расстанемся» затримали і коли він нарешті з’явився у
продажу, то виглядав на той час старомодним - у світі вже панувала
музика «диско» та електронні інструменти. Та буквально через кілька
місяців, напередодні московської «Олімпіади-80» вийшов другий довгограй
«Кружатся диски» - концептуальна нон-стоп диско-сюїта стрімко вивела
«Красные маки» в лідери радянської поп-музики. Головна заслуга в цьому
музичного керівника, клавішника і аранжувальника Юрія Чернавського та
супер ритм-секції із басиста Сергія Рижова та барабанщика Юрія Китаєва
(всі вони екс-«Фантазія»). Та оскільки концертної апаратури, щоб вживу
повторити, те що було записано на платівці, тоді ще не існувало,
«Красные маки» вперше в СРСР почали виступати під фонограму, за що й
були покарані. В 1981 році Чуменко запросив Олександра Барикіна та
Володимира Кузьміна і друге відділення концертів «Красные маки»
акомпанували їм під виглядом рок-гурту «Карнавал». Та невдовзі
Кузьмін прихопивши з собою Чернавського, Рижова і Китаєва відкололися
новим рок-гуртом «Динамік». А до «Красных маков» перейшли майже
всі музиканти ВІА «Чарівні гітари» та
інших київських гуртів - клавішник Руслан Горобець (він став музичним
керівником), басист Микола Кирилін, трубач і поет Павло Жагун,
співак-гітарист Олег Федченко, гітарист Всеволод Татаренко, барабанщик
Олександр Акінін, клавішник і автор-виконавець
Тарас Петриненко, басист Дмитро Рибак, саксофоніст Валентин Іллєнко.
(Акінін та Іллєнко невдовзі пішли з Барикіним і їх замінили Сергій
Хмельов та дніпропетровець Геннадій Рябцев). В 1984 році був записаний
альбом «Звёздный дилижанс», складений з пісень Руслана Горобця і Тараса
Петринека та худрада ВСГ «Мелодія» його не прийняла. Та це не
завадило альбомові стати популярним у «магнітофонному самвидаті» - це
був мабуть перший поп-альбом, що росповсюджувався тільки таким чином -
до того у самвидаті панували виключно барди та рокери. Того ж року Алла
Пугачова переманила Руслана Горобця, Миколу Кириліна та Павла Жагуна до
себе в «Рецитал», а наступного Татаренко та новий
соліст, львів’янин В’ячеслав Синьчук перейшли у
«Галактику». Фронтменом «Маків» поступово ставав Тарас Петриненко,
його вже часто запрошували на телебачення, коли він несподівано й
недописавши половини нового альбому, повертається в Україну і відроджує
своє «Гроно». З киян у «Маках» залишилися тільки Рибак та гітарист
Микола Девлет-Кільдєєв (екс-«Зимовий сад»).
Чуменко офіційно перейменовує гурт на «Маки» (хоч не офіційно так його
називали ще з 1984 року) і набирає новий склад на чолі с фронтменом
Констянтином Семченком (екс-«Лайне). Але поки «Мелодія» спромоглася
випустити платівку «Одесса», стиль «а ля Modern
Talking» вже давно вийшов з моди. В 1988 році музичним керівником
до гурту повернувся Кирилін, але вже за рік «Маки» припинили існування і
всім складом перейшли в акомпаніатори до Ігоря Ніколаєва. В 2009 році
Дмитро Рибак та Олег Федченко на короткий час відновили діяльність
ансамблю з репертуаром початку 80-х, коли «Красные маки» складалися з
киян. Компанію їм склали клавішник Іван Давиденко, басист Юрій Регін
(екс-«ХХ Век»,
«Квартира №50»,
«Вересень», «Night Block»), барабанщик Андрій Кузьменчук
(екс-«Слід»,
«Green Grey») та співак Ерік
Вайда (екс-«Кардинал») |
