ЕНЕЙ

Перший справжній рок-гурт в Україні, що виконував свій власний репертуар - «Еней», народився в 1968 році в Київській спеціальній музичній школі ім. М.В.Лисенка. Засновниками гурту стали Тарас Петриненко (вокал, клавішні) та Валерій Давидов (саксофон).  Наступного року до них приєдналися гітаристи Ігор Шабловький [1953-2020] і Валерій Михайлюк, басист Микола Кирилін та барабанщик Олександр Блінов, а ще через рік клавішник і аранжувальник Тарас Мельник [1954-2022]. «Еней» почав з дуже своєрідних обробок народних пісень, затим, після захоплення пізньою творчістю «Бітлз», взялися за аранжації Баха і Хачатуряна. В березні 1970 року «Еней» дебютував на телебаченні і протягом кількох років був там досить частим гостем. В кінці 1971-го «Еней» переформатувався - Петриненко та Блінов пішли розвивати лінію українського мелосу в гурті «Дзвони». Натомість фронтмен «Дзвонів» Геннадій «Хасан» Татарченко перейшов до «Енея». Також в «Енеї» з'явилися клавішник Руслан Горобець та барабанщик Костянтин Курко і гурт захопився експериментами з блюзом та соул. Восени 1974-го до Петриненка в «Візерунки шляхів» пішли Шабловський і Кирилін, а Горобця забрали до армії - замість них прийшли басист Андрій Турковський та клавішник Петро Пашков. В 1975-му чергова зміна складу - почалися експерименти з духовою секцією (тромбоніст Федір Крижанівський і саксофоніст Юрій Василевич), а на басу став грати Євген Осадчий. Та того ж року Татарченко пішов на професійну сцену в «Кобзу» і надалі «Еней» (Стеценко, Мельник і Курко) збирався тільки зрідка з сесійними музикантами (басист Володимир Солдатенко, співачка Наталя Гура, віолончелістка Інна Гордига, гітарист Сергій Вірозуб, трубач Олександр Кобець). В 1977 році звинувачений в буржуазному націоналізмі «Еней» потрапив до лап КДБ - перед самими іспитами Тараса Мельника виключили з консерваторії і відправили на «виравні роботи» на завод, а Кирила Стеценка заслали скрипалем до Рівненської філармонії з забороною працювати в Києві…
Частина музикантів, які в різний час починали в «Енеї» (Петриненко, Шабловський, Кирилін, Татарченко, Горобець, Курко, Гура), надалі добилися визнання на поп-сцені в інших ВІА, а решта ж продовжили освоювати інші жанри музики: Валерій Михайлюк став солістом Національного будинку орґанної і камерної музики; Петро Пашков став джазменом і набільшого успіху добився з «Джаз-Вуйко-Бенд»; Федір Крижанівський став кандидатом мистецтвознавства, працює в оркестрі Національної опери; Юрій Василевич засновник Київського кватету саксофоністів і також працює в оркестрі Національної опери; Олександр Блінов викладач Київської державної консерваторії по класу ударних інструментів, .

В 1989 році Тарас Мельник і Кирило Стеценко серед організаторів фестивалю «Червона рута». А на початку 90-х Стеценко опікувався дубненською хард-роковою командою «Еней» - двократним дипломантом «Червоної рути» та засновником власного рок-фестивалю «Тарас Бульба».