Єдина відома в свій час на
весь Союз рок-група з України, почала складатися
в 1979 році з ініціативи відомого київського
гітариста Володимира Ходзицького. Він був вже
«ветераном» столичної рок-сцени - починав в 1967
році в легендарних «Червоних дияволятах», потім в джа-квінтеті Ігоря Кондакова,
а після закінчення Художнього інституту недовго грав в
«Красных маках». В свій
новий проект, утворений на базі акомпануючого складу Лідії Відаш
і названий згодом «Крок», він запросив
кращого барабанщика України, студента
консерваторії Сергія Хмельова (екс-«Крила») та
бас-гітариста Вадима Лащука (екс-«Кобза»). Клавішники мінялися досить
часто, і кожен з них був етапним для творчості
групи. З Юрієм Ратманським «Крок» першим в СРСР
заграв електро-фанк. З приходом ще одного
студента консерваторії, клавішника Віктора
Карасика (екс-«Кредо»), музика групи стала більш
полістилічною, але з помітним нахилом до
новохвильового арт-року; третім клавішником став більш епічний Руслан Горобець
[1956-2014] (екс-«Еней»,
«Граймо!», «Чарівні
гітари», «Водограй»). Незмінним звукорежисером
гурту був Володимир Замараєв. «Крок» був легендою в Україні і досить відомим за
її межами, хоч так і не дав жодного повноцінного
концерту, два роки існування провівши в
репетиціях і записах музики до фільмів та
спектаклів («Крок» спочатку базувався в БК Метробуду, а потім офіційно влаштувався в новостворений
Молодий
театр). Самою вагомою роботою «Кроку» став запис
17 пісень Володимира Бистрякова
до дитячого телефільму
«Тайна, известная всем».
Пісня з цього фільму «Куда уехал цирк» стала
всесоюзним супер-хітом і рекордсменом ВФГ «Мелодия» - на записану «Кроком»
мінусівку ця пісня видавалася на платівках з голосами Світлани Дідоренко, Валерія Леонтьєва,
Алли Пугачової,
Леоніда Борткевича і Наташі Рожкової.
Гурт вихваляли на худрадах, та на велику сцену так і
не пустили - в кінці 1981 року суперпроект «Крок»,
так і не реалізувавши своїх величезних
потенційних можливостей, розпався і музиканти
канонічного складу подалися здобувати успіху поодинці. Перші платівки вийшли вже
коли гурту не стало
«Кула уехал цирк» та в журналі
«Кругозор». Про те,
наскільки музика «Кроку» випередила свій час,
свідчить хоча б той факт, що одна із
інструментальних композицій гурту з’явилася на платівці в
звуковому журналі
«Кругозор» лише в
кінці 1985 року -
коли в моду увійшли брейк-данс та електропантоміма.
А один з лише двох дійсних членів рок-секції в Союзі комрозиторів СРСР,
Олександр Градський у своєму авторському шоу на Всесоюзному радіо назвав «Крок»
кращою рок-групою України коли гурту вже давно не існувало.
В 1982 році Ходзицький зібрав новий склад - співак Валерій Горлов (екс-«Черемош»), барабанщик Костянтин Курко (екс-«Еней»,
«Кобза»), басист Валерій Смаглій, клавішники
Анатолій Мунтян (екс-«Жива вода») і Дмитро Зарицький
та влаштував «Крок» в Черкаську філармонію. Після двох років гастрольного чосу частина музикантів
перейшла у «XX век» тієї ж філармонії і «Крок»
вдруге припинив існування.
Надалі Ходзицький працював з московсько - київською співачкою Світланою
Дідоренко і записав з нею дві LP-платівки («День придет»
в 1984 і
«Дырокол» в 1987), синтезуючих традиційну естраду з музикою нової хвилі. Його новий проект
«Ходзицький і компанія» вселяв надію в серця фанів на відродження «Кроку» -
група була лауреатом першого фестивалю «Моложіжне перехрестя-86» (поряд з
«Дисплеєм» Лащука), а відеокліп «Дырокол» був кращим в Україні в 1988 році. Та згодом Ходзицький став
керівником київського філіалу відомої московської студії «Рекорд» (а потім перебрався до
Берліна де створив власну студію FreeCROOVE), а ще раніше від його
проекту відбрунькувалася техно-поп група «Скетч».
В 2006 році компанія NAC випустила компакт-збірку
«The Best Of Ходзицький, Крок & Компанія 1978-1986» з усіма записами, що вдалося знайти і реставрувати
P.S. До кінця 1993 року у
львівській студії Олександра Єрченка «Дубль-2» існував хард-роковий
гурт Юрія Цвєткова з такою ж назвою «Крок», що запам’ятався
своїм... дискотечним хітом «Гандзя в кедах».
|