|
 Вадим
Лащук, закінчивши музичне училище ім. Глієра, рік працював гітаристом і
аранжувальником в столичному ВІА «Кобза», в 1979 році став одним із
засновників знаменитого «Кроку».
В 1982 році Лащуку і його новому проектові «АРС»
вдалося пробитися на телеекрани з першою в СРСР
піснею в стилі техно-поп «Робот - суперчеловек».
Через рік у нього нова група «Фаворит», а ще через
рік він стає музичним керівником
супроводжуючого Юрія Антонова гурту «Аэробус». В кінці 1985 року Лащук повертається до
Києва, складає свою чергову команду «Дисплей» і
записує авторський магнітоальбом «Волна
перемен». Музика «Дисплея» не належала до
якогось визначеного стилю і простиралася від
рок-н-роллу і техно-поп шлягерів до хард-року і
розгорнутих інструментальних сюїт. Весною 1986
року «Дисплей» бере участь в першому київському
рок-фестивалі «Дебют», засвічується на УТ і з
сесійними музикантами здійснює кілька
гастрольних поїздок. Надалі «Дисплей» існує
тільки як студійний дует Вадима Лащука (клавішні,
гітара, вокал) та його дружини Еллен Крайс
(бас-гітара, вокал). В 1987 році, працюючи на той час
музичним керівником ВІА «Червона
рута», Лащук приймає участь в телеконкурсі
«Золотий камертон». Він стає лише дипломантом, та
його пісня «Челленджер» визнана кращою. А
дискотечний бестселлер «Ночь» взагалі
видруковується фірмою «Мелодія» в трьох
варіантах - у виконанні Софії
Ротару, Данути Буклярявічюте, а також на
авторській платівці дуету «Дисплей», яка
з’явилася в 1988 році. В 1990 році агенція
«Фонограф» випустила черговий альбом «Дисплея» -
«Нессі». 1992 рік «Дисплей», перейшовши на
англомовний репертуар, провів у Польщі, через рік
перебрався в клуби Гамбурга, а потім далі - до
Швеції...
|
