|
 Львівський співак і
клавішник Ростислав Штинь (екс-«Ватра»,
«Жайвір») після дворічного
керування акомпануючим складом ленінградського
співака Альберта Асадулліна, в 1988 році
повернувся додому та й започаткував
новохвильового «Опального принца»; за компанію
йому стали Юрок Штинь (клавішні, музика, тексти)
та Роман Брицький (комп’ютери, аранжування). Тріо
почало змішувати традиційний гуцульський мелос
із трохи менш традиційним стилем данс-флор і
невдовзі «...принц» виробив свій оригінальний
стиль і саунд. Досить швидко записавши
максі-сінгл «Мандри», над другим альбомом гурт
працював цілий рік, а закінчував його в ФРН. До
запису були залучені сесійні гітаристи Томас
Ваанен (екс-«Радар», «Діалог») та
Герхард Айсман з Франкфурта, а також
звукорежисер Сергій Рязанцев («Діалог»).
Альбом «Нова революція» вийшов в ФРН на
компактдискові, а в Україні на касетці (фірма
«Кобза»). До листопаду 1990 року «Опальний принц»
виступав тільки за кордоном - в ФРН, Польщі,
Югославії і лише потім вперше показується в
Україні. На початку 1991 року Штинь створює
концертну агенцію «Ростислав-Шоу» до якої
входять групи «Мертвий півень», «Цей дощ надовго», «Сестра Віка»,
«Скрябін» та інші. «Опальний
принц» (експортна назва «D.P.Opalnі Prіnz»), разом з
німецькими групами «Savana Tok» та «Dіe Haut» гастролює
по Україні, а також Швейцарії і Франції. Та
фінансові проблеми заставляють «...принца»
надовго зупинити свою діяльність - німецькі
фірми-партнери не виконали своїх зобов’язань в
угоді про створення спільної фірми звукозапису і
заводу грамплатівок. Ростислав Штинь перебрався
до ФРН, а Юрій Штинь і Сергій Рязанцев
розпочинають в 1994 році новий проект «Loony Pelen»; третім став співак і
гітарист Володимир Дебрянський (екс-«Клуб
шанувальників чаю»). На львівській студії
«Тритон» тріо записало досить своєрідний альбом
«Амок» в стилі арт-вейв. «Loony Pelen» став третім на
телефестивалі «Мелодія-95» в номінації група.
Влітку 1996 року в Німеччині Ростислав Штинь почав
оживляти свого «Опального принца».
|
