Народився
Володимир Івасюк 3 березня 1949 року в райцентрі
Кіцмань на Буковині в учительській родині.
Чотирирічним він вже грав в дитячому оркестрі
народних інструментів, в 5 поступив в музичну
школу. В 1965 році Івасюк створив «Буковину» - один
з найперших українських ВІА. Тоді ж появилися
його перші пісні і прийшли перші перемоги на
самодіяльних конкурсах. В 1967 році Івасюк з
родиною переїжджає до Чернівців, деякий час
працює на заводі і створює робітничий хор.
Через рік він вступає до Чернівецького
медичного інституту; бере участь в студентській
художній самодіяльності - грає у ВІА «Карпати», в
оркестрі народних інструментів «Трембіта», створює камерний оркестр, пише пісні - «Я
піду в далекі гори» у виконанні Лідії
Відаш зазвучала на всю Україну. В жовтні 1970
року телебачення вперше показало «Червону руту»
та «Водограй» - у супроводі ВІА «Карпати» Володимир Івасюк заспівав в дуеті з
Лялею Кузнецовою. Влітку 1971-го виконав одну з ролей в культовому музичному
фільмі «Червона рута», в котрому були зафільмовані і 4 його пісні. За підсумками 1971 року «Червона
рута» визнана найкращою піснею в СРСР - на
заключному концерті першого телефестивалю
«Пісня-71» разом з Василем Зінкевичем
та Назарієм Яремчуком співав і
Володимир Івасюк. Та все ж професійним співаком
він не став, хоч інколи й виїжджав на гастролі. А
на телебаченні зберігся запис лише однієї пісні
у виконанні автора - «Літо пізніх жоржин». В 1972
році Івасюк переводиться до Львівського
медичного інституту і згодом вступає на
композиторський факультет консерваторії ім
М.В.Лисенка. За роки навчання в консерваторії Івасюк написав понад 70 пісень, музику до кількох
спектаклів, велику кількість інструментальної
музики. В 1977 році «Мелодія» випустила платівку
«Пісні Володимира Івасюка співає Софія
Ротару».
18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли в лісі; загадка його смерті
й досі не розкрита.
|