Павло  ЗІБРОВ

Маючи за плечима Київську музичну спеціальну школу-інтернат ім. М.В.Лисенка по класу контрабаса та чималий досвід музикування на танцях і весіллях в складі самодіяльного ВІА «Явір»¹, Павло Зібров (21.06.57) вирішив продовжити навчання і в 1976 році вступив до Харківської інституту мистецтв ім. Котляревського, через рік перевівся до Києвської консерваторії ім. П. І. Чайковського на оркестровий факультет. Паралельно, з 1979 року, він грав на контрабасі в Державному естрадно-симфонічному оркестрі України. По закінченні консерваторії, в 1981-83 рр служив в Ансамблі пісні та танцю Київського військового округу, потім знову повертається до ДЕСО. З часом Зібров пробує писати власні пісні, а також іноді виступає з сольними концертами, на яких в супроводі скрипаля оркестру Сергія Бєлова виконує російські та українські побутові романси. В 1987 році він приймає участь в радіоконкурсі «Нові імена», для якого робить обробку народної пісні «Дозволь мені мати криницю копати». Перемога в конкурсі наштовхує Зіброва на думку про продовження навчання - він знову вступає до консерваторії, на цей раз на вокальний факультет. В 1990 році Павла переводять з інструменталістів в солісти-вокаліти оркестру. Пісні «Білий цвіт на калині», «Душі криниця», «Я люблю тебе» приносять в 1992 році Зіброву першу популярність. А успіх наступного року його власної пісні «Хрещатик» окрилює - Зібров стає одним з найактивніших авторів-виконавців в Україні, йому присвоюють звання Заслуженого артиста. В 1993 році Укртелефільм знімає відеоальбом «Казка про кохану», в наступному році фірма «Елема» випускає перший компактдиск Зіброва «Хрещатик». Влітку 1994-го року разом з оркестром Театру естради під керуванням Олександра Шаповала він робить програму... українських шлягерів 60-х років. За підсумками цього року він визнається кращим виконавцем традиційної української естради. В грудні Зібров створює власний приватний Театр пісні - спочатку з’являється шоу-балет «Хрещатик», згодом там облаштовується студія звукозапису та напівпрофесійна відео-студія. Один-за-одним виходять кілька касеткових альбомів співака - «Я чекаю тебе», «Душі криниця», «Блудний син», «Очі дівочі». В 1995 році, за продюсування Володимира Бебешка, Зібров приступає до запису відеоальбому романсів «Звезда любви». Перед самим Новим 1997 роком йому присвоєне звання Народного артиста України. Навесні фірма НАК випустила черговий CD-альбом Зіброва «У нас все є», а сам він почав викладати в інституті культури² на кафедрі естрадного співу. Наступний компакт співака - «Найкраще» був спільно випущений лейблами НАК та «Росток Рекордс». Дискографія Зіброва поповнюється також черговою порцією касетних збірок - «Романси», «Золоті шлягери», «Женщина любимая». Для акомпанування співакові набирається потужна жива група «Хрещатий Яр» під керівництвом клавішника і аранжувальника Олег Шака (екс-«Смерічка»); в складі музиканти з джазовим минулим - гітарист Анатолій Михайлов (екс-орк. Р.Бабича, «Край») та саксофоніст, флейтист і клавішник Сергій Цимбал (екс- «Сага»), і хеві-металева ритм секція - барабанщик Андрій Кузьменчук (екс-«Слід», «Грін-Грей») та басист Володимир Завялов (екс-«Іннерсел»). В кінці 1998-го стає до ладу офіційний веб-сайт Павла Зіброва www.zibrov.com.ua³ Два нових компакт-диски Зіброва «Гори, гори, моя звезда» та «Так щоб гай шумів» випустив лейбл J.R.C

¹ - ансамбль навіть став в 1975 році дипломантом республіканського конкурсу комсомольської пісні у Керчі
² - наразі Київський державний університет культури і мистецтв.
³ - останнє оновлення в березні 1999-го :-(