ДІАЛОГ

Миколаївчани Кім Брейтбург (10.02.55; вокал, клавішні, музика), Анатолій «Дея» Дейнега (барабани), Віктор «Клим» Литвиненко (гітара) та Віктор «Круглий» Безуглий (бас), вперше об’єдналися в шкільному ВІА «КордИ» в 1969 році. Та через два роки вони закінчили школу і їхній ансамбль припинив існування. Брейтбург навчався в місцевому музикальному училищі на відділенні теорії музики та композиції. По закінченні, в 1974 році він зібрав новий колектив - Сергій Васильченко (флейта, клавішні, вокал), Віктор Волкомор (гітара, вокал), Валерій Шерстобитов (барабани, екс-«Шосте почуття») та Олег Соколиков (вокал, екс-«Шосте почуття»). Їм удається влаштуватися в Уральську філармонію, де вони з назвою «Форсаж» і відпрацювали один сезон гастролюючи по степах Казахстану. В 1975-му Брейтбург та Соколиков повертаються до Миколаєва і приєднуються до студентського ВІА «Gaudeamus» при клубі кораблебудівельного інституту (а рештки «Форсажу», з новою назвою «Байконур», перебралися в Джезказганську філармонію). «Gaudeamus» на той час (Борис Іванов (клавішні, вокал), Олександр «Смур» Семенов (барабани, вокал), Андрій Усатий (бас-гітара), Вадим Ботнарюк (гітара, вокал)¹ та Юрій Білянський) був знаний своїм виступом в 1974 році на всесоюзному студентському театральному фестивалі «Весна на Лоцманській» у Ленінграді, де виконував елементи рок-опери «Jesus Christ SuperStar». Разом із «Гаудеамусом» Брейтбург створює й записує свій перший музичний спектакль «Земля Людей». Прихопивши іще одного миколаївчанина, гітариста й співака Михайла Пирогова (екс-«Гармонія»), музиканти в 1976-му влаштовуються шукати щастя на професійній сцені в Новосибірській філармонії, де їм надають нову вивіску - «Гуллівер». Через рік Брейтбург та Пирогов знову повертаються до Миколаєва і збирають новий склад - гітарист Віктор Литвиненко (екс-«КордИ»), басист Віктор «Віца» Радієвський (18.01.56), клавішник Сергій Васильченко (екс-«Форсаж»), скрипачка й співачка Анна Салміна (пізніше - «Синяя Птица», «Браво», «Рокові Яйця»), барабанщик Сергій Бабков (екс-«Рука об руку», «Байконур»), та секція духових в складі: Юрій Ларін (труба), Олександр Пирожков (саксофон) і Володимир Бесьонов (тромбон). Грали в Будинку офіцерів, акомпанували Олександру Сєрову, а в самому кінці 1977-го отримали запрошення ліквідувати пролом в бюджеті Миколаївської філармонії - там саме розвалився перший склад штатного ВІА «Співучі юнги»². Уже навесні оновлені «Співучі юнги» добули друге місце на Республіканському конкурсі артистів естради в Запоріжжі, поступившись тоді тільки київським «Мальвам». В тому ж 1978 році музиканти перебазувалися в Донецьку філармонію, де й назавжди стали «Діалогом». Група отримала можливість самостійної творчості - дебютною роботою «Діалогу» стала перша в Україні рок-опера «Слово об Игоревом походе», поставлена керівником київського театру пантоміми В.Мішневим на сцені Донецького оперного театру в 1979 році. Та, не зважаючи на те, що це було офіційне замовлення Міністерства культури УРСР, спектакль невдовзі зняли з прокату. Того ж року до гурту повертається барабанщик Анатолій Дейнега (екс-«КордИ», «Фрегат»). На першому у СРСР офіційному рок-фестивалі «Весняні ритми Тбілісі-80» «Діалог» виконав антивоєнну рок-сюїту «Под одним небом» на вірші Семена Кірсанова й отримав третю премію, а Кіма Брейтбурга визнали кращим вокалістом. В серпні того ж року «Діалог» перебирається у більш ліберальну, новостворену держфілармонію Кузбасу³.  А невдовзі з групи зникають духова секція та Пирогов (замінений співаком Володимиром Ларченком). В 1981 році група готує нову програму в стилі помпезного прогресив-року «Я-Человек!» на вірші Юстинуса Марцинкявічюса. В 1982 році на зміну Ларченку, що створив у тій же філармонії Кузбасу власний хард-роковий гурт «Планета», прийшли миколаївський гітарист-вокаліст Юрій Никифоров (екс-«Рука об руку») та, пізніше, вокаліст-клавішник Микола Шевченко (із сімферопольського арт-рокового «Інтерв’ю»). І все ж «Діалогу» доводиться йти на компроміси - серйозна музика звучить тільки половину їхнього концерту, решту ж - різноманітні рок-шлягери. Особливому успіху групи сприяло найкраще у СРСР світломузичне шоу з використанням рідинних слайдів, лазерів та піротехніки (це лайт-шоу не має аналогів на теренах СНД і до цього часу!). В 1982-84 рр. «Діалог» записав для ВФГ «Мелодія» три міньйони, об’єднані згодом на лонг-плеї «Просто»’85 і що представляє справжнє обличчя групи лише на чверть. Концертна програма «Діалогу» - «Квадратный человек»’83 так і залишилася у вигляді магнітоальбому; так само як і серйозні роботи - кантата «Раздели со мной»’84 і рок-поема на вірші Семена Кірсанова «Однажды завтра»’85. В 1986 році виходять відразу дві платівки «Діалогу» - «Ночной дождь» («Мелодія») та «Детектив» («Балкантон»), а сама група опиняється, поряд із «Автографом» і «Групою Стаса Наміна», у трійці перших «виїзних» радянських рок-команд. Незважаючи на те що нова, безшлягерна програма «Однажды завтра» в СРСР успіхом у пересічного слухача вже не користувалася, «Діалог» вдало представляє звукозаписуючу індустрію країни на фестивалі MIDEM в Каннах, і згодом повністю зосереджується на зарубіжних гастролях. Загалом гурт за три роки виступив у 32 країнах світу. В 1987 році «Діалог» в Таллінні, з новими музикантами - гітаристом Тоомасом «Ванем» Вааненом та клавішником Андрієм Долгих (обидва з місцевого джаз-рокового гурту «Радар»), записує експортну програму «Красный рок» в стилі AOR⁴; видрукувану наступного року філіалом «Мелодії» лейблом «Студия 50А» на платівці «Диалог-3». Поступово популярність «Діалогу» відчутно падає - і хоч у 1989-му виходить їхній перший CD «I Put The Spell On The Fire»⁵ з ранніми роботами, недописана тоді ж у Німеччині нова глем-рокова програма «Свой парень» платівкою так і не стала⁶. Група постійно міняє місце прописки (Росконцерт, Театр Алли Пугачової, АРС); змінюється і склад - із миколаївської студентської групи «Апрель» запрошуються брати Меладзе - Костянтин (клавішні, музика, аранжування) та Валерій (вокал). В 1990 році «Діалог» записує у Львові в студії «Ростислав-Шоу» альбом «Осенний крик ястреба», в якому брати Меладзе повертають групу до романтичного арт-вейву (CD видрукуваний у Німеччині тільки через три роки). Коли зацікавлення до «Діалогу» зникло і за кордоном, гурт практично перестає концертувати й перетворюється в студійний - для цього музиканти обладнують в 1991 році в Миколаєві, в рідному кораблебудівельному інституті, однойменну студію звукозапису. «Діалог» записує вдома для «Мелодії» свою останню вінілову платівку «Посредине мира» (на вірші Арсена Тарковського). Кім Брейтбург на той час уже зарекомендував себе як висококласний звукорежисер - саме його заслуга в прозорому саунді альбомів московської групи «Браво» - «Московский бит», «Дорога в облака», «Ветер знает»; удома він продюсує інструментальний техно-дует Олексія Брейтбурга «Outher Drіft» (альбом «Derceto»), дочку Марію Брейтбург та співачку Валентину Григоренко (CD «Всю ночь напролет»). В 1993 році вже повністю студійний «Діалог» знову серед лідерів - пісня «Не тревожь мне душу скрипка» перемогла в травневому турі хіт-параду «12 мінус 2» та, зрештою, стала кращою піснею року в Україні. Окрилений успіхом Валерій Меладзе (23.06.65) подався до Москви - з допомогою свого брата Костянтина⁷ та колишнього директора «Діалога» Євгена Фрідлянда, підкорювати СНД сольною програмою «Сэра». На рахунку Валерія вже була перемога (Приз глядачів) у телеконкурсі «Ступень к Парнасу» в 1992 році. За підсумками 1995 року він отримав премію «Звєзда» як кращий співак Росії, а також «Звєзду» і «Овацію» як кращий дебютант. В 1994 році лейбл Polymix Records випустив CD «The Best - 1983-85» - збірник відразу став раритетним. Значно менший успіх був у наступного і поки останнього CD-збірника «Не уходи, мой ангел», що являв собою дещо розширену версію LP «Диалог-3». Тим часом Кім Брейтбург стає продюсером кращої поп-групи тієї ж Росії (премія «Звєзда») - «Браво» і паралельно записує (як звукорежисер) черговий альбом Валерія Меладзе. Восени 1996 року «Діалог» був репрезентований уже як продюсерський центр - в самому Миколаєві до 2000-го року залишалася тільки студія звукозапису, а Брейтбург працював й проживав все більше в Москві. Окрім як для своїх вихованців - Миколи Трубача та бойз-бенду «Прем’єр-міністр», Брейтбург пише також пісні і для Бориса Моісеєва та Алли Пугачової. Повністю перекочувавши до Москви,  Кім та його син Олексій організували Програму пошуку талантів www.shara.ru і «Народный артист» В самому кінці 2001 року на сайті продюсерської агенції Євгена Фрідлянда FBI-music (співзасновником якої є і Кім Брейтбург) відкрилася офіційна веб-сторінка «Діалогу». В лютому 2002-го відкрилася ще один, більш інформаційніший неофіційний сайт «Діалогу» dialog.gfns.net Навесні 2003-го вийшов піратський CD-збірник складений із перших двох вінілових платівок - «Просто» та «Ночной дождь».

¹ - Усатий наразі працює звукорежисером у студії «Діалог», Ботнарюк - один із керівників АРС-у
² - попередній склад «Співучих юнг» вже мав у своєму активі три міньони, а клавішником у них був Ігор Крутий; звукорежисер Геннадій Руссу, що перейшов у спадщину новому складові, наразі директор Алли Пугачової та Пилипа Кіркорова.
³ - разом з «Діалогом» туди ж улаштувалися і ленінградські «Земляни».
⁴ - Adult or Album Oriented Rock - рок для дорослих або альбомний рок, зазвичай - припопсований арт-хард-рок.
⁵ - на дискові об’єднані сюїти на вірші литовського поета Юстинуса Марцинкявічюса «Я-Человек!» та «Раздели со мной», підпільно записані в ’82 і ’84 роках.
⁶ - пісні з неї потрапили на наступний альбом «Осенний крик ястреба» та виданий в 1995 році CD-збірник «Не уходи, мой ангел»
⁷ - Костянтин Меладзе працював на миколаївському телеканалі «Тоніс», в 1998-2000 роках  був музичним продюсером телеканалу «Інтер», наразі опікується поп-дуетом «ВІА Гра»