АРС

За свою дуже коротку історію гурт «АРС» всеж встиг залишити свій слід в історії вітчизняної поп-музики - в Новорічну ніч 1982 з екранів телевізорів пролунала перша в СРСР пісня в стилі техно «Робот-суперчеловек». А зібрав команду восени 1981 року Вадим Лащук [1956-1999] після розвалу золотого складу рок-гурту «Крок», одним із засновників якого він був. Компанію йому склали кияни Сергій Дзюбенко (гітара), Валерій Теміндаров (вокал) та хмельничани Віктор Відоменко (клавішні) і Сергій Кшевицький (барабани). В січні 1982 року вони скооперувалися з миколаївчанами - співаком Олександром Сєровим (екс-«ИВА», «Поющие юнги», «Факел», «Черемош», «Світязь») та колишнім звуковиком ВІА «Поющие юнги» та «Багряные бригантины» Геннадієм Руссу, який став адміністратором ансамблю. Руссу влаштував «АРС» в Тернопільську філармонію - перше відділення виконували власну нью-вейв програму, а в другому відділенні акомпанували Сєрову. Та вже в вересні ансамбль не пройшов переатестацію і музиканти розбіглися. Лащук, який покинув «АРС» ще раніше, разом з студентом консерваторії Олександром Тищенком, створив новий недовговічний гурт «Фавориты». Відоменко довший час грав в ресторанах Москви, почому вернувся в Хмельцький і створив студію ззвукозапису. Руссу влаштовував в Закарпатську філармонію популярну московську групу «Круг» і згодом виріс до концертного директора Пилипа Кіркорова та Алли Пугачової. А назва ансамблю «АРС» залишилася Сєрову і згодом була використана для відомого продюсерського центру Ігоря Крутого.