Шлях
на велику естраду для Анатолія Матвійчука (29.09.58) починався досить
типово - підлітком захопився гітарою, створив шкільний ВІА, був солістом
Київського об’єднання музичних ансамблів - з’явилися перші власні пісні,
згодом перші вірші. Закінчив 1986 року факультет журналістики КДУ імені
Т.Г.Шевченка - працював у газеті «Молодь України», журналі «Музика»,
з 1988 року став членом Спілки журналістів. Саме як автор пісенних текстів
тележурналіст Анатолій Матвійчук і почав сходження на Олімп української
пісні. Спочатку він писав для «Кроку», потім
для «Дисплея» («Челенджер», «Динамо»), згодом
почав працювати з Ігорем Корнелюком - частина їхнього трирічного доробку
з’явилася на платівці «Українці - всюди Українці!», видрукуваній «Аудіо
Україною» в 1991 році. Його пісні співали і співають Лариса Доліна,
Валерій Леонтьєв,
Назарій Яремчука, Оксана Білозір,
Віктор Шпортько,
Віталій Білоножко, Алла Кудлай, пізніше
Ірина Білик, Ірина Сказіна,
Ані Лорак. Перші пісні записувалися зі студійною
групою МІДІ-М, тому не дивно, що Матвійчук став
автором текстів перших двох альбомів Русі. Після
розпаду МІДІ-М Матвійчук продовжив співпрацю з клавішником - аранжувальником
Миколою Павлівим. В кінці 1989 року вони записали сольний магнітоальбом
Матвійчука «Запорожці» з дуже веселими хітами:
«Дим-димок»,
«Моя хата з краю»,
«Сало в шоколаді», навздогін альбому з’явилася найуспішніша з пісень
тандему - «НЛО».
Матвійчук
тоді блискавично увірвався в еліту української попси і час-від-часу
підкріплював реноме одного з лідерів гумористичної пісні новими записами;
з’явилися в його палітрі і ліричні фарби - «Мандрівний журавель», «Торкнись
мене», от тільки в диско-попсі нього здебільшого провали. В 1994 році
лейбл НАК розтиражував другий альбом
Матвійчука «Чорний кінь». Значно добавила драматизму до пісень Матвійчука
його співпраця з гітаристом-віртуозом Сергієм Шматком (екс-«Стожари»).
Довший час Анатолій був ведучим різних музичних телевізійних програм
українського телебачення - «Відеомлин», «Музичний телеярмарок», «Фант-лото
Надія». Весна 1996 року відзначилася відразу кількома подіями - авторським
вечором «Полустанок Любові» присвяченим 20-ти річчю творчості, присвоєння
Матвійчукові звання Заслуженого артиста України та вихід спільного зі
Шматком альбому «Два птахи» (фірма «Sіngle-S»). На початку 1997 року
побачив світ експортний російськомовний альбом Матвійчука - «Чудо поднебесное».
Альбом був записаний на студії луганського продюсера та аранжувальника
Юрія Дерського «Центр Д», а тиражувався луганською ж студією «Престиж».
Видавництво «Ґенеза» в 1998 році надрукувало збірник поезії Матвійчука
«Ноїв Ковчег». На початку 2000-го розпочав роботу офіційний веб-сайт
співака www.matviychuk.com,
а сам Анатолій Матвійчук з авторською програмою «Полустанок Любові -
2», дебютував як президент власного Театру пісні «Анатолія». Того
ж року, за вагомий внесок у розвиток українського мистецтва та активну
творчу діяльність, Анатолію Матвійчуку присвоєне звання Народного
артиста України. Невдовзі побачив світ CD-збірник кращих пісень Матвійчука
«Два птахи». Навесні 2002-го співак втретє презентував свою авторську
програму «Полустанок Любові -3» - через рік фірма «Видеомир Украина»
випустила відеоверсію цього концерту. Восени Спілка журналістів України
нагородила його Всеукраїнською премією імені І. Франка за художньо-публіцистичну
діяльність. На початку 2003-го лейбл
НАК випустив одразу два альбоми Анатолія Матвійчука - збірник ліричних
пісень
«Полустанок Любові», та
«Король Шапіто», до якого окрім нових, увійшли старі хіти, заново
аранжовані Ігорем Баланом (екс-«Аква віта»).
Віртуальні mp3 варіанти цих альбомів можна
завантажити з офіційного
веб-сайту співака. Навесні вийшла з друку нова книжка поезії Анатолія
Матвійчука «Предтеча».
|