|
 Перший значний успіх до соліста
Київського мюзик-холу Миколи Гнатюка (14.11.52) прийшов у
1978 році - він став переможцем другого конкурсу
артистів естради України в Запоріжжі. До цього
він закінчив рівненський музично-педагогічний інститут, співав в ансамблі «Ми - Одесити» , потім
навчався в студії Ленінградського мюзик-холу і
паралельно гастролював з найстарішим в СРСР ВІА
«Дружба».
Успіх випадкового запису
з оркестром Ростислава Бабича та надзвичайна
телегенічність досить швидко зробила його
бажаним гостем у студіях - з екрана залунали
«Девченка из квартиры 45», «Крылья удачи», «У
веселого клена», «Если город танцует» - життєрадісні
пісні вдавалися йому найкраще. В 1979 році
Гнатюк займає третє місце на VI Всесоюзному
конкурсі артистів естради, це відкриває йому
дорогу за кордон. Пісня Д.Тухманова «Я с тобой
танцую» приносить йому Гран-прі конкурсу
естрадної пісні в Дрездені, а «Танец на барабане»
Р.Паулса - перше місце фестивалю Інтербачення в
Сопоті 1980 року. Через рік у Гнатюка ще один
супер-хіт - «Птица счастья» - по популярності в
СРСР його тоді випереджали хіба що Алла Пугачова
та білоруські «Вєраси». І це при тому у Гнатюка
був абсолютно неоригінальний репертуар - всі
шлягери до нього вже хтось виконував. В 1980 році
він недовго співав з ВІА «Мальви»,
потім з власним ансамблем «Бенефіс», після чого з
сильною джаз-роковою командою «Кросворд»,
з якою записав перший сольний міньйон з ...
перекладами французьких шансонів. І знову зміна
колективів - Державний естрадний оркестр під
керуванням А.Ануфрієнка, ВІА «Мрія»,
знову свій ансамбль «Свято»... В 1985 році виходить
другий міньйон Гнатюка з піснями Євгена Ширяєва
і записаний з ... ташкентським ВІА «Лабіринт». До
того часу ажіотаж навколо творчості Гнатюка
згасає і він рідко попадаючи на телеекрани,
поступово втрачає популярність - не допомагають
і власні композиторські спроби. Та в 1987 році
несподівано він знаходить cвою
пісню - Олександр Морозов пише для нього «Малиновый звон», через рік «Белые
ставни» - надходить друга хвиля його популярності, він удостоюється звання
Народного артиста України. Користуючись цим, Гнатюк з інтервалом в рік, записує
два диски-гіганти - «Малиновый звон» та «Не покинь меня» і несподівано на кілька
років залишає українську естраду (за сімейними обставинами він проживає в ФРН).
Його повернення в 1993 році шанувальники зустріли з ентузіазмом, а пісня «Час
рікою пливе», що називається, пішла в народ. Однойменний альбом (на касетці та
CD) був випущений літом 1996 року лейблом «НАК», знаменуючи
чергове повернення Гнатюка на вітчизняну
поп-сцену. В 1999 році Микола Гнатюк поступив в
Бєлгородську духовну семінарію, на заочне відділення міссіонерського факультету.
В 2005 році «НАК» випустив альбом духовних
пісень у його виконанні
«Господи, спаси, сохрани».
|
