|
 Студентка
3-го курсу естрадно-циркового училища Ірина Грей (17.03.63) в 1983 році
почала співати в знаменитому ансамблі
«Мрія», що доживав тоді останні дні.
Микола Гнатюк, останній співак
з яким гастролювала «Мрія», запросив її в 1985 році у свій новий ансамбль,
а через рік вона стала солісткою Київконцерту. Тоді ж Ірина Грей почала
записуватися на радіо, без особливого, щоправда, успіху. Вперше на неї
звернули увагу на «Червоній руті - 91», де вона стала дипломантом. А
популярність прийшла після запису жартівливих пісень «Буду царівною»
та «Мамо, дайте грошей на книжки». Закріпила успіх Ірина серією не менш
веселих пісень Дмитра Бірюкова «Хочу заміж», «Опа-на», «Покохай мене
козаче». В 1993 році вона продовжила співпрацю з Бірюковим, повернувшись
до традиційного для неї лірико-драматичного репертуару. В 1994 році
нова програма Грей появилася у вигляді двох 15-ти хвилинних відеоальбомчиків.
До кінця року фірма НАК випустила
касетку «Подаруй свої сльози дощу», а невдовзі вона з піснею «Холодна
ніч» дебютувала як автор. Восени 1995 року вона стала ді-джеєм - на
радіостанції «Європа-Центр» вона вела що недільну програму «Сьома нота
тижня». А невдовзі розпочала роботу відразу над двома проектами. З луганським
продюсером і аранжувальником Юрієм Дерським (студія «Центр Д») Ірина
записує альбом «Мелодія в ночі» (тиражування луганської студії «Престиж»),
а з своїм новим власним продюсером Олександром Єфімовим (екс-«Жаба
в дирижаблі») альбом власних пісень «Леді ін Грей». Пісня з цього
альбому «Сірий дощ» у вересні очолила хіт-парад «12 - 2». З жовтня Ірина
Грей ведуча інформаційно-музичних програм на радіо - «Ім’я» (УР-1),
«Булочка на двох» («Промінь»), «Блок-нот» (УР-1), «Пісня року» («Промінь»
та УР-1), «Супутник радіофестивалю» (УР-1), «Погляд» (УР-1).
|
