В 1993 році Олександр Пономарьов (09.08.73) закінчив Хмельницьке
музичне училище по спеціальності хормейстер і поступив на вокальний
факультет Львівського музичного інституту ім. М.В.Лисенка. Перший же
його виступ на великій сцені завершився тріумфом - на «Червоній руті-93»
в Донецьку він виборов перше місце і приз за кращий вокал.
Цього виявилося достатньо, щоб за підсумками року Пономарьова визнали
кращим поп-співаком в Україні - з того часу цей титул він не віддає
нікому. Хвороба завадила йому перемогти на
«Славянському
базарі-94», хоч він і лідирував після першого дня конкурсу - в підсумку
лише друге місце. В грудні 1994 року з піснею Андрія Шустя «Ти приходиш
до мене» Пономарьов вперше перемагає в хіт-параді «12 - 2». Влітку 1995
року він отримує Гран-прі конкурсу виконавців імені В.Івасюка; одночасно
в хіт-параді «12 - 2» перемогла пісня «З ранку до ночі». Пономарьов
облаштовує в рідному Хмельницькому власну студію звукозапису «АС-рекордс»
і починає пробувати себе як композитор, а згодом і як аранжувальник;
водночас освоюючи більш сучасні стилі музики, зокрема - танцювальної.
На початку 1996 року Пономарьов перевівся до Київської музичної академії
в клас Костянтина Огнєвого. Влітку він без проблем переміг на відновленому
фестивалі «Ялта-96» і майже одночасно отримав
«Золоту Жар-птицю» Таврійських
Ігор як кращий співак України. В жовтні продюсуюча співака фірма «Інтеркрас»
випустила перший компактдиск Пономарьова «З ранку до ночі», а однойменна
пісня в «Параді Хіт-парадів» стала за підсумками року другою по популярності
в Україні. Та вже тієї осені, після конфлікту з продюсером, він переходить
в агенцію Віталія Дорошенка «Клас А». Навесні 1997 року Олександр Пономарьов
став наймолодшим Заслуженим артистом України, літом отримав чергову
«Золоту Жар-птицю» в номінації «кращий співак».
Створений «КМ студією»
претензійний відеокліп «Серденько» перетворив співака на культову особу;
в наймасовішому з усіх газетних хіт-парадів - «М-клубу» газети «Киевские
ведомости» кліп протягом шести місяців перебував на першому місці*.
В жовтні Олександр обзавівся акомпануючим складом з потужними «живими»
музикантами - гітаристом Романом Суржею (екс-«Кредо»,
«Кримські зорі», «Друга половина»,
«Рок-тріо»), барабанщиком Андрієм Вінцерським
(екс-«Альбом», «Заграва»,
«Брати Блюз»), басистом Андрієм Мельником
(екс-«Вернісаж», «Заграва», «Брати Блюз»),
клавішником Романом Тодоруком (екс-«Літопис»,
«Анна-Марія»)... Другий альбом Пономарьова
- «Перша і остання любов» вийшов у грудні 97-го на свіжоспеченому лейблі
«Нова Рекордс». До літа він
залишив чергового свого продюсера і... став продюсувати себе сам - у
вигляді агенції «З ранку до ночі». За підсумками 1998 і 1999 років співак
вшосте і всьоме підряд був визнаний кращим в Україні і отримав чергові
пера «Золотої Жар-птиці». В
лютому 2000-го було презентовано касетковий варіант третього альбому
співака - «Вона», трохи більше ніж за рік, в травні 2001-го - четвертий
альбом «Він». В липні Олександр п’яте підряд отримав перо Золотої Жар-Птиці.
Протягом року співак готувався до дебюту України на міжнародному телефестивалі
пісні «Євробачення» - та, з-за невдало вибраної пісні, в травні 2003-го
в Ризі він став лише 14-м :-( Невдача поглибила творчу кризу
Пономарьова і, оскільки нових пісень все не було, навесні 2004-го він випустив збірник старих, з безхитрісною назвою
«Краще». За рік його дискографія
поповнилася незвичним диском - на ньому була тільки одна пісня, зате
яка - «Гімн
України». Влітку 2005 року Олександр Пономарьов розлучився з
Оленою Мозговою і, як не дивно, ця подія позитивно відгукнулася на
його творчості. Співак почав активніше виступати і створювати нові
пісні, в листопаді започаткував традицію щорічних благодійних балів;
в лютому 2006-го побачив світ новий альбом
«Я люблю тільки тебе».* - в серпні і листопаді 98-го він знову очолював список
|
