Львівський бард
Ґарік
Кричевський (31.03.63) приймав участь в русі КСП, грав
на бас-гітарі в самодіяльних ВІА, в 1988-му закінчив
медичний інститут і два роки працював лікарем-рентгенологом. Після успіху
заспіваної «Братами
Гадюкіними» на його текст пісні «Наркомани на
городі», Кричевський вирішив записати з
електричним супроводом і власні пісні - компанію
йому склали музиканти... тільки-но звільнені з
ресторану «Княжий двір». Два
магнітоальбоми були настільки вдалими
стилізаціями під російський емігрантський блатняк¹, що популярність Ґарік
здобув перше там - за кордоном, - його пісні потрапили в репертуар метрів цього
жанру. Туди ж, на Захід (а саме до Берліна), відправився згодом і сам
Кричевський. Перші записи Кричевського не збереглися, тільки третій його
альбом «Киевляночка» ('93), і продюсований Володимиром Бебешком четвертий
- «Привокзальная» ('94), були випущені лейблом НАК на
компактдисках. До осені 1995 року компакт
«Привокзальная» по обсягу продаж на теренах СНД
вийшов на перше місце; не мав рівних собі він і за
тиражами піратських касеток. В 1995 році київський ПЦ Театр «Академія» запропонував
Кричевському своє продюсування і переконав його повернутися в
Україну та розпочати кар’єру естрадного виконавця. В акомпануючому йому гурті «Княжий
двір» залишився один постійний
учасник - клавішник, аранжувальник Роман Луговий;
бек-вокалістку Сашу Бєліну (екс-«Перше
причастя», «Рецитал»), що за сприяння
Кричевського відновила сольну кар’єру, замінила
Тетяна Похожай; замість сесійного гітариста
Миколи Єфремова («Перше причастя», «Сталкер»)
грав металіст Олег «Білий» Шевченко (екс-«Перше
причастя», «Плач Єремії», «Білий загін»),
а потім Андрій Бадюк (екс-«Смерічка»).
Влітку 1996 року на замовлення НАК, Кричевський записав
в
київській студії «Музична біржа» альбом
«Выходной» (звукорежисер В.Бебешко). Наступний
альбом - «Улицы нашего города» з'явився лише
через два роки, випустив його лейбл «С.Т.М.
Рекордс». Знову два роки довелося чекати чергового альбому «Пальчики». Проте
наступний 2001-й видався надзвичайно урожайним для Кричевського - окрім
«номерного» альбому «Свобода», вийшло чотирьохтомне «Полное собрание
сочинений» (альбоми «Киевляночка», «Привокзальная», «Выходной», «Крыша»)
та ще й збірники «Жиганские песни», «Лирика (Золотые
хиты 1985-2001)» і «Легенды русского шансона. Том
14». Влітку 2002-го Кричевський у львівській студії
ZMS Records записав свій поки останній альбом
«Зима-Лето».
¹ - по офіційній термінології - міський нео-фольклор. Наразі цей стиль
називають московським шансоном. |