|
 Автор-виконавець
Олег Кривошеєв свою першу київську пост-панкову команду
«Невесела статистика» зібрав в 1988 році*. Ця назва, як і кілька інших, не
прижилася, і через рік екс-клавішник легендарного ДДТ
Володимир Сігачов подарував йому назву
«Карамазови»; другим постійним братом в гурті тоді був шоумен Жека Лоєвський. В 1991 році
«Карамазови» стали хедлайнерами недовговічного
продюсерського центру «Своя гра» і записали в
БЗЗ міні-альбом - «Лютый друг»**. По тому в творчості
гурту настав тривалий тайм-аут. Із сплячки вони
прокинулися в травні 1995 року вже з назвою «Брати Карамазови» - в
кіровоградській студії «Елема» записали альбом «Сім гірших пісень Братів
Карамазових», потім, з допомогою студії
«Майстер-відео», створили відео варіант цього альбому. Кліп «Маленькая стая» в грудні
став переможцем в хіт-параді «Територія А». А на аудіокасетці цей альбом
розтиражувала компанія «Євростар».
Поступово врешті стабілізувався склад Братів - в команді зібралися
досвідчені музиканти: гітарист Михайло «Майк»
Алексєєв (екс-«Фаетон», «Страйк»,
«Ю-Джі», «Крук»),
клавішник Ігор «Гоша» Мороз (екс-«Страйк»), басист Анатолій
«Тоша» Наконечний
(екс-«Красная площадь»,
«Крук», «Перон»),
барабанщик Олександр «Барден» Вавренюк та, пізніше, тромбоніст Герман «Гера»
Єгоров і трубач Артем «Тьома» Лейсман (брат
 Жека
саме тоді емігрував до Америки). А, взагалі, через склад Братів пройшло багато
відомих музикантів - це і джазовий піаніст-віртуоз Дмитро Найдич, гітаристи
Дизель та Єгор Учайкін (екс-«Аякс»,
«Цей дощ надовго»),
саксофоністи Леонід Зубко і Петро Чуркін (екс-«Сінгапур»),
клавішник Сергій Круценко. В кінці 1996 року на
новоствореній студії звукозапису «Династія»
«Брати Карамазови» приступили до запису свого
першого CD «Ледокол «Киев»». Влітку наступного
року компакт розтиражувала фірма «Росток Рекордс» (на
касетці - «Лазер рекордс»), а його вихід був
підкріплений трьома відео кліпами. В 1999-му лейбли «Boom Records» та
«Western Tunder» випустили черговий альбом Карамазових «2
UP SAE» - відповідно на
CD та касетці; саундпродюсером цього альбому був Євген Маргуліс (екс-«Машина
времени», «Воскресение», «Аракс»). Помпезне святкування в травні 2000-го
на Майдані Незалежності 10-річчя гурту, згодом, було відмічене як найвизначніша подія вітчизняного
шоу-бізнесу, за що музиканти й отримали наступного літа Перо Золотої Жар-Птиці;
за матеріалами того дійства були зпродуковані компакт-диск та телевізійний
фільм. На відео також був відзнятий і акустичний концерт в Театрі російської
драми ім. Лесі Українки в кінці 2002 року. Після тривалого затишшя, в квітні 2004-го на студії пітерського гурту ДДТ
Карамазови розпочали запис чергового альбому - з вичурною назвою «В мире
животных. Часть 1. Бельмондо» він був презентований в травні 2005-го.
* - до того, в рідному Дніпропетровську, в нього ще був гурт «Перехід».
** - відомий також під назвами «Время» та «Выход».
|
