ПЕРРОН

Збудований в січні 1988 року київський хеві-«Перрон», це - Олександр Потьомкін (гітара, пісні), Олександр Веселов (барабани), Олександр Леусенко (бас) і Юліан Зарембовський (вокал). Гурт одразу ж став найактивнішим в Києві і увірвався в п’ятірку кращих. З наступного 1989 року «Перрон» прийнявся завойовувати Україну. Скоротившись в кінці року до тріо (лідер-вокалістом став Потьомкін), «Перрон» добавив в свій актив два альбоми - «Продай душу рок-н-роллу» та надзвичайно потужний «Броненосец Потёмкин», і за 1990 рік визнається найкращою рок-групою України (за підсумками опитування агенції «Фонограф»). Влітку 1991 року три Олександра представляють нову програму на перформенсі під відкритим небом - рок-мюзиклі «Франкенштейн-91», проведеному разом з краківським експериментальним театром «Мандала». Музику «Перрон» творив разом з композитором Миколою Павлівим (екс-«Канікули») - тому альбом отримав назву «Перон на канікулах». Після туру по Канаді, «Перрон» справді відправився на канікули - Потьомкін здебільшого займався обладнанням свого музичного центру «Перон-студія» та продюсував хард-і-хеві молодняк (зокрема дніпропетровський Т.О.К.). Весною 1994 року він нагадав про себе - в дискотеках України затанцювали фолк-рок-н-ролл «Ірчик». До літа 1996 року, в рамках акції «Рок за приватизацію», «Перрон» (разом з Т.О.К.ом, «Mad Heads» та іншими командами) здійснив тур по всій Україні - їхній концертний альбом «Жив-вой» випустила фірма «Sіngle-S». За рік до того та ж фірма перевидала і альбом «Броненосец Потёмкин».
Надалі Потьомкін перекваліфікувався на зовсім іншу музику - він став саундпродюсером поп-квартету Олександра Ягольника «Іграшки». Потім створив власну студію звукозапису «Perron» - пробою пера стали 10 пісень Потьомкіна в альбомі Ірини Шинкарук «Відчуваю»