Перший успіх до соліста
хмельницького ВІА «Товтри» Володимира
Удовиченка прийшов у 1978 році - на конкурсі
артистів естради України в Запоріжжі він став
третім (починав він скрипалем в Івано-Франківському ВІА «Беркут»).
Популярність прийшла досить швидко - Удовиченко
був першим виконавцем багатьох пісень
початкуючого тоді композитора Володимира
Бистрякова: «Ария разбойника», «Ненагляда»,
«Як це трапилось?», «Ночной разговор»... На той час
Удовиченко перебрався у Ворошиловградську
філармонію і співав у супроводі ВІА «Грані» під
керуванням Юрія Малишкіна; згодом його запросили
до Київського мюзик-холу. На початку 80-х
Удовиченко був найтемпераментнішим виконавцем
традиційної естрадної пісні, та до кінця
десятиріччя його популярність пішла на спад. До
1988 року він записав на радіо 160 пісень, але так і
не знайшов свого композитора,
чиї пісні змогли б повністю розкрити його талант
драматичного співака. Час-від-часу Удовиченко
нагадував про себе новими записами, найзначнішою
роботою останнього періоду стала головна роль в
рекординговому варіанті рок-опери Сергія
Бедусенка «Енеїда» (касетку випустила фірма
«Аудіо Україна»). В грудні 1995 року Володимир
Удовиченко помер. Через півтора року фірма НАК
випустила першу касетку з його піснями «Цветет в
Верховцево сирень».
|