Ігор ДЕМАРІН

Ігор Демарін (??.??.59) закінчив Артемівське музичне училище по класу фортепіано, служив в Ансамблі пісні і танцю Чорноморського флоту, в 1982 році вступив до Київської консерваторії на композиторський факультет. Одночасно з навчанням він почав виступати як автор-виконавець патріотичних пісень, найчастіше з ВІА «Корчагінці». В 1984 році відбулася прем’єра спектаклю-мітингу «12 монологів, підслуханих у натовпі перехожих» - про переворот у Чілі, поставлений Ігорем Афанасьєвим на музику Ігоря Демаріна. Через два роки, на «Юрмалі-86» до нього прийшла всесоюзна популярність - пісня «Іванна» принесла йому Приз глядачів. А пік популярності Демаріна приходиться на 1988 рік - пісня «Доктор Время» увійшла до трійки найпопулярніших в СРСР, а сам Ігор виграв Гран-прі конкурсу виконавців пісень соц. країн «Ялта-88». В цьому ж році він записав (разом з ВІА «Кримські зорі», до якого його розподілили після консерваторії) дебютну платівку «Полночный снег». В ансамблі він познайомився з співачкою Іриною Шведовою; поєднавши свої долі, вони почали виступати разом у супроводі власної групи «Д». В 1992 році Демарін став дипломантом телефестивалю «Ступень к Парнасу» і був удостоєний звання Заслуженого артиста України. Конфлікт з Держтелерадіокомпанією, яка ігнорувала російськомовного Демаріна, призвів до того, що останній «емігрував» до Росії - «Останкіно» прийняло його з розпростертими обіймами. Але на міжнародних фестивалях Демарін все ж виступає як представник України. Крім Леонтьєва пісні Демаріна почали співати Лайма Вайкуле, Ірина Аллегрова та Філіп Кіркоров, а сам він обмежив гастрольну географію нічними клубами.