АРМІЯ КОХАННЯ

Корені «Армії кохання» в тернопільській електро-поп групі «Максі». В 1990 році музиканти цього гурту були запрошені Олександром Назаровим та Володимиром Дубовицьким (колишніми тернопільчанами) в склад знаменитої тоді групи «Електроклуб». Зазвичай перше відділення концерту вони виступали під старою назвою «Максі» (Анатолій Мельник (екс-«Невские гитары», «Факел») - клавішні, Сергій Шкарапута - гітара, Віталій Колесник - вокал, Олена Кириліна - ударні, Сергій Фурманов - бас) і репертуаром із своїх перших двох альбомів - «Игра без правил» та «Кто, если не ты?». Та вже в серпні того ж року «Електроклуб» розділився натроє - молоді тернопільчани залишилися з солістом цього гурту Віктором Салтиковим. Новий гурт назвали «Армия любви» - по самій відомій пісні з репертуару Салтикова часів його участі в рок-групі «Мануфактура» (переможниці першого Ленінградського рок фестивалю). «Армия любви» досить швидко записала платівку з піснями Олега Скиби (екс-«Мануфактура») та згодом Салтикову довелося переходити на більш попсовий репертуар. Тернопільчани  восени 1992 року повернулися додому. Під шефством Сергія Лазо на початку 1993 року, в складі: Мельник, Шкарапута, Кириліна та Ігор Тур (вокал, бас), «Армія кохання» приступила до запису україномовного альбому. Згодом Сергій Шкарапута очолив власну групу «Привокзальна площа»*, яка досить успішно дебютувала в хіт-параді «12 мінус 2». Анатолій Мельник наразі опікується репертуаром молодих тернопільських вокалістів - Оксани Пекун, Ігоря Бердея**, Олі Козловської, Світлани Дубініної.

* - гурт наразі акомпонує Віктору Павліку
** - саме його голос звучав у двох останніх альбомах гурту «Електроклуб», з 1999 року заслужений артист України, наразі працює в Італії.