РАББОТА  ХО

Раббота ХоКиївський «Вавілон» на початку 1987 року збудували : Юрій Михайличенко (вокал, бас), Сергій Попович (29.09.65; гітара, вокал), Ігор Грановський (клавішні) та Костянтин Довженко (барабани). «Вавілон» відразу досить вдало виступив на фестивалі «Молодіжне перехрестя» (на відміну від свого прямого генеалогічного попередника - гурту «Острів», чи не найгіршої групи на фестивалі «Дебют» восени 1986-го). «Вавілон» записав два магнітоальбоми - «Взъерошеное дерево» та «Потенция» - наскільки вдалих, настільки й стилістично не визначених. В результаті творчих розбіжностей вже в лютому 1988 року «Вавілон» розвалився - Михайличенко згодом створив акустичну рок-групу «Іванова вісь», а решта відразу ж стала «Рабботою Хо» (хо з китайської - вогонь). Музиканти стали ініціаторами створення альтернативного рок-клубові об’єднання «Рок-артіль». «Раббота Хо» продовжила експерименти з музикою, урбаністичною за характером і депресивно-оптимістичною за змістом. Запис концерту у Владивостоці¹ «Фельдфебельський романс» несподівано став лауреатом фестивалю фонограм пітерського журналу «Аврора». Після фестивальної одіссеї 1989-90р.р. (Таллінн - Ленінград - Москва - Азія) оригінальний склад тріо розпався. В тому ж 1990 році «Раббота Хо» в новому складі (Попович - гітара, ритм-бокс; Микола Ігнатенко - бас; Юрій Тугушев - слайди) представила нову програму «Танець». В 1991 році Сергій Попович продюсує і записує альбом Івано-Франківської панк-команди «Минула юнь».  Влітку 1992-го «діюче об’єднання живопису, графіки, фотографії, музики і дечого непередбаченого Раббота Хо» поселилося в музеї «Київська фортеця» (в минулому в’язниця «Косий капонір»). Слідом за художніми виставками та міні-рок-фестивалями тут обладнана і інді-студія звукозапису «Actіon Voіces».  ТанкиЗ того часу Сергій Попович зрідка збираючи «Рабботу Хо» (він сам плюс сесійний клавішник), перевагу відає звукорежисурі, реміксуванню власних творів та продюсуванню «молодняку». Серед найуспішніших роббіт - зведення альбому «Країна мрій» легендарних «В.В.» та дебютний альбом поп-панкової команди «Пірата-бенд» - «Пиратская любовь». З одним із своїх сесійних клавішників, а саме з Віктором Пушкарем («Blemіsh»), Попович створив паралельний проект «Гидкі лебеді». В 1997 році Попович став саундпродюсером фестивалю «Червона рута», а згодом гурту «ВВ». Пізніше він створив ще один паралельний проект - дівочу грендж-команду «Танки», що надалі скоротилася до дуету з басисткою Талою Мюллер² «OZON». Цей же дует в вересні 2000-го став основою реанімованої після п’ятирічної коми «Рабботи Хо». Новий склад (плюс Георгій Тараман - семплери та Михайло Мартинчук - гітари) записав міні-альбом «Любов/Нелюбов». На початку 2001 року лейбл «J.R.С» випустив на CD три архівні альбоми «Рабботи Хо» - «Репетиция без оркестра, часть 1: Фельдфебельский романс» (1989/2000), «Танец» (1991) та «Репетиция без оркестра, часть 2: Гадкие лебеди» (1995).

¹ - розігрівала публіку перед виступом «Рабботи Хо» тоді ще нікому не відома група «Мумій Троль».
² - вона ж дружина Сергія Поповича.

 


 

 



Рейтинг © КМ студія

Магазин CD и DVD Купить ссылку на месяц
Ошибка при соединении с Базой MySQL!!!