Загадкове
«Цвіркунове число» виникло в Києві в вересні 1986
року, перед самісіньким другим рок-фестивалем
«Дебют» і на якому ЦЧ з ходу стало лауреатом (приз
за найкращу пісню «На злобу дня»). Та невдовзі
засновник гурту, автор-виконавець Юрій Сторожук
виїхав на роботу до Індії. Зберігши за собою
назву, басист Олег Путятін (17.02.??) і клавішник Ігор
Давиденко запросили нового барабанщика Дмитра
Пасічника, і не те що змінили стиль, а взагалі
перейшли в інший жанр музики. Суміш
фортепіанного бугі, фрі-джазу та арт-джаз-року
зафіксовано на трьох магнітоальбомах
«Цвіркунового числа» - «Троє в човні», «Засади
цвірчання» та «Не блукають хмари де...». Про
професійний рівень тріо свідчить географія
їхніх виступів у джазових клубах: Мюнхен, Лондон,
Глазго, Едінбург. Та домашні економічні
негаразди призвели до того, що в 1992 році
«Цвіркунове число» припинило існування.
Навесні
1993 року Путятін затіяв новий проект «Случай
чего» - на сітарі грав Сторожук; були також
гітарист Валерій Ісаєв та барабанщик Олег
Грабовляк. Переключившись на гітару, в квітні
1994-го Путятін вже з абсолютно новим персоналом і
старою назвою «Всяк випадок», записав в БЗЗ
альбом «Тіш Дамша». Далі Путятін
знову набирає новий склад - гітарист-вокаліст
Євген «Джек» Бартничук («Джек Фрост»),
басист Віталій Жданок (екс-«Сінгапур»)
та барабанщик Сергій Табунщик (екс-«Second A»).
Записаний на початку 1995 року альбом «Того»
засвідчив несподіваний поворот Путятіна до
авангардної рок-музики. Альбом був
розтиражований на касетці фірмою «Sіngle-S», а
через півтора року (з доповненнями) випущений на
компактдискові фірмою «Caravan CD».
Влітку 95-го «Всяк
випадок» опинився на другому місці в категорії
рок-виконавців на фестивалі «Червона рута», а сам
Путятін визнаний кращим гітаристом. Путятін з
Джеком (професійним відеоінженером) захопилися
продукуванням відеокліпів, так само
авангардових як і їхня музика «стану» - альбом
«Фонарі». Восени 97-го Путятін, який і до того
«плідно» співпрацював з «Територією А», очолив
акомпануючий склад... Юрка Юрченка.
В 1998-му «Всяк випадок» випродукував два альбоми - «Психопомпа» та
«Трава-Баюн», наступного року ще один - «Жидкие свойства»; всі вони видані
лейблом J.R.C. В 99-му «Всяк випадок»
розпочав співпрацю з сестрами Тельнюк, а Путятін і Джек згодом
створили паралельні проекти - панк-джазовий «Пєтя і волкі» та кельтський
«Гурт йо’ Гурт». В січні 2001-го гурт дебютував на театральній сцені,
супроводжуючи спів Галі та Лесі Тельнюк у виставі «Український буржуазний
націоналіст». Записи з травневої київської прем’єри спектаклю лейбл «Атлантік»
видав в лютому 2002-го на компакті «У.Б.Н. Пісні з вистави». Путятін і Фрост
повністю влилися в склад «Ghurt Yo Ghurt» і випустилися на трьох компактах: «Irish
Cream» (2001), «Follow My Steps» (2003),
«real live album» (2005) |