|
 Андрій
Данилко народився в Полтаві 2 жовтня 1973 року. Семикласником поступив
у Театр-студію драми й комедії «Гротеск». А Вєрка Сердючка у перший
раз з'явилася на сцені на КВН у Полтаві в 1989 році. Ім'я Вєрка, Андрій
придумав сам, а прізвище Сердючка запозичив у своєї однокласниці Ані
Сердюк. Сердючка спочатку була продавщицею, а провідницею вона стала,
коли Данилко закінчив школу дизайнерів. Потім Данилко учився на продавця
продовольчих товарів у «кулінарному» училищі. У 1992 році на огляді
училищ були представлені дві його мініатюри - «Провідниця» і «Їдальня».
Перші гастрольні поїздки здійснив з полтавськими гуртами
«Казино» та «Архів ресторанної музики» -
в паузах між виступами пародіюв тодішніх зірок естради СНД. У 1993 році на «Гуморині» у Полтаві Вєрка Сердючка була показана офіційно.
У тому ж році Андрій з номером «Провідниця» стає лауреатом конкурсу
«Всесміх-93» у Києві. Данилко зібрав бригаду - двох дівчат і конферанс'є,
- і з програмою «Титанік» поїхав із концертами в Київ, а потім по всій
Україні. Телекомпанія «Приват-TV»
відзняла провідницю Вєрку в серії рекламних роликів одного українського
банку - її полюбили. З'явилася сила-силенна піратських касет - кожна
провінційна телестудія вважала нормою відзняти концерт театру Андрія
Данилка в їхньому місті і потім довгенько повторювати його в ефірі.
Репертуар для Сердючки створює сам Андрій, скромно називаючи те, що
виходить, не піснями, а музичними номерами. Він музикант-самоучка, підбирати
мелодії навчився завдяки тому, що колись фанатів від «Ласкового мая».
У 1995 році Андрій, приховавши, що, він і є Вєрка Сердючка, поступив
до Київського естрадно-циркового училища на відділення розмовного жанру.
Того ж року Данилко на міжнародному фестивалі «Море сміху» отримав Гран-Прі.
Проте Андрія вигнали з циркового училища, назвавши те, чим він займається
«ряженичеством» - він став актором продюсерської агенції «Нова». У вересні
1997-го виходить перша телевізійна програма «СВ-шоу» на українському
каналі «1+1». З того часу постійною помічницею Вєрки є Геля - акторка
київського Театру російської драми Радмила Щоголєва. Весною 1998 року
«СВ-шоу» невдало дебютувало на російському каналі РТР, а сам Данилко
тоді побував кандидатом у народні депутати України від Партії Зелених.
Та з осені 1998 року «СВ-шоу» йде на московському «ТВ-6» і, з часом,
стає в Росії популярнішим ніж удома, в Україні. Уже будучи телезіркою,
не вбоявшись за свою репутацію, Данилко в 1999 році раптом вирішили
позмагатися у Всеросійському конкурсі артистів естради - Гран-Прі тоді
був присуджений петербуржцеві Юрієві Гальцеву, перша премія - Андрієві,
друга - москвичеві Максиму Галкіну. В новій програмі «Я - революція!»
Данилко змінив імідж Сердючки - із провідниці вона перетворилася на
поп-зірку. В 2001-му Маmа Music випустила перший промоційний (не для
продажу) компакт-диск Вєрки Сердючки «Pirozhok», через рік вийшов офіційний
збірник кращих записів 1998-2002 рр.
«Неизданное»; не забарилися і перевидання - як ліцензійні, так і
піратські. Доповнений кількома новими піснями збірник «Ха-ра-шо!» за
підсумками 2003 року мав рекордний тираж і отримав титул «Діамантовий»
- лиш в Україні було продано понад 500 тисяч офіційних копій альбому.
Андрій Данилко був удостоєний звання Заслужений артист України. В жовтні
розпочав роботу офіційний веб-сайт Вєрки Сердючки
www.serduchka.com. В листопаді вийшов
альбом «Чита-дрита» - ліцензія на його тиражування в Росії була продана
за рекордну для українського шоу-бізнесу суму. До Нового 2004-го Року
Андрій Данилко відзнявся відразу в трьох теле-мюзиклах, а до одного
з них - «За двома зайцями» - написав більшість пісень. Проте в альбомі
«Жениха хотела», що вийшов того року була лише одна нова однойменна
пісня - решта йшла під вже традиційною позначкою «неизданное». Навесні
2005-го Андрій Данилко здивував всіх - випустив альбом інструментальної
музики
«После тебя...»
|
