Вперше волинська
«Незаймана земля» заявила про себе в 1989 році на
«Червоній руті» (третє місце) - на той час гурт був
україномовним адептом такого досить тоді
модного стилю як «гласность-рок». Що до цього
стилю, то назви пісень «Н.З.» говорять самі за
себе - «Все для блага народу», «Партійний вальс»,
«Екологія», «Танго 37-го року», «Реквієм»,
«Бур’ян», а музична основа - дещо естрадизований
хард-рок. Через рік оновлена «Н.З.» перебралася до
Рівного в міський будинок культури, де гурт під
керівництвом Анатолія Ткачика (художнім) та
Леоніда Репети (31.01.??; музичним) заходився освоювати
нові (для себе) музичні стилі - від балад до
треш-металу. В 1993 році на «Студії Лева» побачив
світ альбом «Діти вулиць», складений з пісень
Репети та гітариста Володимира Жуковського. Крім
них в складі «Н.З.» тоді були гітаристи О.Власюк
та І.Власенко, басист О.Пилипюк і барабанщик
І.Журавель. Згодом Леон Репета, один з кращих
«металевих» вокалістів України,
перекваліфікувався на поп-співака,
концертуючого в супроводі мінусової фонограми. В
1994 році Репета написав для кіровоградського
поп-гурту «Елема» всі пісні до
компактдиску «Несподіваний дощ» - фірма «Елема»
віддячила тиражуванням на касетці його сольного
альбому «Адам і Єва», а також на компакті альбому
«Незайманої землі» - «Роком круш» («NZ-92»). |