|
 «Вечірня
школа» була відкрита ведучим телеканалу «Д»
поетом Дмитром Акімовим та композитором
Костянтином Осауленком в кінці 1989 року. А
головними «учнями» цього проекту стали Роман
Богорош (клавішні) та Олексій «Батон» Істомін. Вже перші
пісні - «День народження Наташі» та «Третій
зайвий» стали підлітковими супер-хітами -
Україна отримала свого конкурента «Ласкавому
маю». Згодом Осауленко повністю зосередився на
роботі з Русею і його замінив
клавішник-аранжувальник з консерваторською
освітою Олег Пекаровський (екс-«Андріївський
узвіз», «Красная площадь»).
Музику став писати сам Акімов, а «Вечірня школа»
почала поповнюватися молодими співачками,
перетворившись весною 1990-го в «Вечірню
поп-школу» («ВПШ»). Акімов і ВПШ зосередилися на
продукуванні відео кліпів - «Тато», «Місячний
принц», «Зоряний лицар», «Не знаю, що сталось зі
мною». В 1991 році ВПШ розділилася - сольно почали
записуватися Яринка («Літня ніч», «Забава»),
згодом Сана (Оксана Дегтяр - «Гуд бай», «Киценя»), а сама «Вечірня
школа» (Богорош-Iстомін) взагалі перебралася в
студію Миколи Павліва «Канікули».
 Дует записав платівку в стилі євро-диско
«Самотній дощ», досить оперативно видрукувану на
«Аудіо Україні». Згодом «Вечірня школа» почала
освоювати модніші стилі - з переходом в 1993 році на
техно-денс «Школа» змінила вивіску на «Nіght College».
Через рік фірма «НАК» розтиражувала їх другий
альбом «Безглуздя», ще через рік альбом «Лишайся
з нами» випустила фірма «Київ-Євростар». По тому
«Вечірня школа» поїхала на заробітки до
Нью-Йорка, де, здається, застрягла надовго
(користуючись випадком музиканти одружилися на
тамтешніх дівчатах). В кінці 1997-го лейбл «Інтеркрасс-Рекордс»
(в особі їхнього колишнього продюсера Ігоря
Красиловського) нагадав про «Вечірню школу»
випустивши касетку «Талалай» записану дуетом
в нью-йоркській «Alіen Flyers». |
