|
 Якраз
для Андрія Миколайчука (06.12.59) повністю підходить
крилата фраза, що одного ранку він прокинувся вже
знаменитим - це сталося восени 1989 року на першій
«Червоній руті». Випускник Уманьського
музичного училища, він працював в дитячому садку,
але справжнім його призванням було грати на
весіллях. Саме відсутність нових українських
весільних пісень і примусила його складати
власні. З ними він і вийшов на «Червону руту» та
завоював друге місце (хоч вокаліст він і
слабенький). А що до босих ніг, галіфе, фрака та
лисини, то вони з’явилися в останній перед
виступом день; Миколайчук заодно спростував
аксіому про те , що наш консервативний глядач не
сприймає екстравагантних виконавців.
 «Підпільник Кіндрат», «Наркомани»,
«Піду
втоплюся», «Партизани», «Лисина Котовського»,
«Аґент Кольцов», «Нестор Іванович», «Весілля в
Малинівці», «Отаман»... - за два роки Миколайчук
створив хітову програму і... зупинився. Він
навчався в Дрогобицькому педагогічному
інституті і єдиною новинкою за цей час був
подарований Павлом Зібровим в 1993 році «Лист до
Парижу». Новий альбом Миколайчук почав
записувати літом 1996 року у Львові, хоч сам на той
час переселився до Києва. і на той же час нарешті
побачили світ його відразу два перші офіційні
альбоми «Піду втоплюся» та «Бензобаки», про це
потурбувалася фірма НАК. |
