|
І хоч в спеціальній музичній
школі ім. Лисенка Олег Кулик (02.03.63) навчався грати на
трубі, закінчивши в 1982 році естрадно-циркове
училище, все ж вирішив стати співаком. Він був
актором Театру естради; в 1986 році з
васильківським поп-джазовим гуртом «Ікс»
записав першу власну пісню; потім з командою
«Мінус сім» співав у вар'єте. На конкурсі
«Каспій-87» Олег пропустив поперед себе тільки
юну Азізу Мустафа-заде. Наступного року Кріс
Кельмі запрошував його у своє «Рок-Ательє» на
зміну захворілому Вадиму Усланову, та він
відмовився. В 1989 році Всеволод Татаренко
примітив Кулика в головній ролі в рок-опері
Сергія Бедусенка «Суд» і запросив його в свій
новий проект «Красная площадь»
- він успішно справився з такою радикальною
зміною стилю. З «Красной площадью» Кулик записав
дебютну платівку і після дворічного
гастролювання повернувся до сольної кар’єри.
Для початку він став другим на пісенному
конкурсі у Варні, через рік отримав третю премію
на телеконкурсі «Ялта-92». А по тому три роки
працював у нічних клубах Швейцарії, Югославії,
Німеччини, Болгарії та Бельгії. В 1994 році він
отримав спеціальний приз на телеконкурсі
«Ступень к Парнасу». На початку 1996 року канадська
фірма «Dіskmaster» випустила компактдиск Олега
Кулика «Rock’n’love. The Best of O.K.», складений з
хард-рокових пісень, записаних ще з «Красной
площадью», та власної «суворої лірики» (його
пісня «Зачарований світ» в лютому перемогла в
хіт-параді «12 мінус 2»). Повернувшись в Україну,
Кулик стає ініціатором виникнення Української
музичної асоціації і створює собі «живу»
акомпануючу поп-рокову команду «О.Кей». 21 серпня
1996 року Олег Кулик трагічно загинув; йому було 33.
На організованому УМА фестивалі «Галактика-Рок»
його нові пісні з групою «О.Кей» виконали Сергій
Лосик та Жанна Боднарук.
|
