Олег  КУЛИК

І хоч в спеціальній музичній школі ім. Лисенка Олег Кулик (02.03.63) навчався грати на трубі, закінчивши в 1982 році естрадно-циркове училище, все ж вирішив стати співаком. Він був актором Театру естради; в 1986 році з васильківським поп-джазовим гуртом «Ікс» записав першу власну пісню; потім з командою «Мінус сім» співав у вар'єте. На конкурсі «Каспій-87» Олег пропустив поперед себе тільки юну Азізу Мустафа-заде. Наступного року Кріс Кельмі запрошував його у своє «Рок-Ательє» на зміну захворілому Вадиму Усланову, та він відмовився. В 1989 році Всеволод Татаренко примітив Кулика в головній ролі в рок-опері Сергія Бедусенка «Суд» і запросив його в свій новий проект «Красная площадь» - він успішно справився з такою радикальною зміною стилю. З «Красной площадью» Кулик записав дебютну платівку і після дворічного гастролювання повернувся до сольної кар’єри. Для початку він став другим на пісенному конкурсі у Варні, через рік отримав третю премію на телеконкурсі «Ялта-92». А по тому три роки працював у нічних клубах Швейцарії, Югославії, Німеччини, Болгарії та Бельгії. В 1994 році він отримав спеціальний приз на телеконкурсі «Ступень к Парнасу». На початку 1996 року канадська фірма «Dіskmaster» випустила компактдиск Олега Кулика «Rock’n’love. The Best of O.K.», складений з хард-рокових пісень, записаних ще з «Красной площадью», та власної «суворої лірики» (його пісня «Зачарований світ» в лютому перемогла в хіт-параді «12 мінус 2»). Повернувшись в Україну, Кулик стає ініціатором виникнення Української музичної асоціації і створює собі «живу» акомпануючу поп-рокову команду «О.Кей». 21 серпня 1996 року Олег Кулик трагічно загинув; йому було 33. На організованому УМА фестивалі «Галактика-Рок» його нові пісні з групою «О.Кей» виконали Сергій Лосик та Жанна Боднарук.

 


 

 


© КМ студія