|
 Киянка Ольга
Крюкова (11.06.72) професійно співати почала відразу після закінчення музичної
школи - три роки вона була солісткою хору Елеонори Виноградової при
консерваторії. Після закінчення Педагогічного університету по класу французької
філології рік стажувалася в Голландії. Там вона вивчала естрадний і джазовий
вокал та співала з джазовим квінтетом Яна Рейнена. З 1995 року Ольга солістка
біг-бенду під керуванням Марка Резницького. В 1997 році вона стала дипломанткою
(5 місце) міжнародного конкурсу виконавців в
Сопоті.
 Там
вона подружилася з естрадним оркестром Алекса Малішевського «Алекс Бенд» -
відтоді вони час-від-часу організовують спільні виступи - в репертуарі співачки
пісні на п’яти мовах. В 1998 році австрійський філіал
«Sony»
випустив перший компакт-диск Ольги Крюкової «Чья-то звезда». Того ж року,
з кліпом на пісню Олексія Злотника на
власні вірші на французькій мові «Не кажучи «прощай» нашому коханню», єдиною з
виконавців СНД співачка пробилася в фінал престижного французького конкурсу
«Imagina». Ольга Крюкова приймала участь в різноманітних музичних акціях в ФРН,
Голландії, Польщі, Швеції, Болгарії, Австрії. В кінці 2002-го, згідно з канонами
західного шоу-бізнесу, керувати роботою над новим альбомом було залучене
рекламне агенство «Акона» - етапним продюсером став поет Ігор Гольфман, музичним
продюсером - Дмитро
Клімашенко. Це призвело до
кардинальної зміни іміджу та репертуару співачки - як годиться анонсований
сінглом та двома відеокліпами, поп-альбом проекту «Ольга» побачив світ на
початку літа 2003.
|
