|
 Киянин Нікіта Джигурда (27.03.61),
провчившись рік в інституті фізкультури, потім
ще рік в театральному, в 1982 році влаштувався в
Театр естради. Довго працювати йому там не
довелося - за виконання «пісень протесту» його
помістили до психлікарні, після чого Нікіті
довелося терміново «емігрувати» до Москви. В
Театрі на Таганці він пробувався на роль
Володимира Висоцького, та від’їзд з СРСР
головного режисера театру Любимова не дозволив
реалізувати ці плани. Джигурда поступив до
театрального училища ім. Щукіна, з якого, за два
роки навчання, його виключали тричі. Востаннє - за
магнітоальбом пісень, які ще довго тиражувалися
в «магнітоіздаті» як невідомі пісні Висоцького.
Вірність традиціям Володимира Семеновича - чи не
найвагоміша складова успіху Джигурди. В 1987 році в
Києві він записує найзнаменитіший із своїх
альбомів «Перестройка». Сатиричні пісні з
актуальними на той час темами - Чорнобиль і
перебудова, зробили Джигурду на деякий час
найпопулярнішим співаком на Україні. В 1988 році
він записує два альбоми - «Гласность» та на вірші
В.Висоцького, через рік - «Ускорение». Лейбл
«Аудіо Україна» видрукував на платівці альбом
1990 року «Утопия» - здається чи не
найневдаліший у творчості Нікіти. В 1991 році
Джигурда записав останній свій політичний
альбом «Плюрализм»; відтепер він віддає перевагу
любовній ліриці, не забуваючи про традиційний
гумор.
В 1992 році вийшов компакт-диск - збірка його
кращих пісень «Лунная женщина», по тому ще два
магнітоальбоми - «Энергия добра» та «Эротика». В
Україні Джигурда зовсім невідомий як
театральний актор (він працював в Московському
новому драматичному театрі), більш відомі його
ролі в фільмах «Раненые камни»,
 «Первопечатник
Иван Федоров», «Ермак», «Эротический мутант»,
«Любить по русски», «Банда лесбиянок», «Тонкая
штучка», «Молитва за гетьмана Мазепу».
Телебачення демонструвало поставлений
Театром-студією Марка Розовського «У Никитских
ворот» спектакль Володимира Висоцького «Роман о
девочках» в якому Нікіта Джигурда зіграв роль
автора. В 1993 році Джигурда приймав участь в
запису рок-опери Сергія Бедусенка «Енеїда», він
виконав партію Вулкана. Лейбл «Мороз Рекордс»
випустив цілу обойму компакт-дисків Нікіти
Джигурди - «Перестройка», «Ускорение», «Если свиснут проститутки»,
«Фиолетовая роза», «Лунная
женщина», «Огонь любви»... До 100-річчя
Сергія Єсеніна він створив альбом «Хулиган я,
хулиган...». Весною 1996 року Джигурда повернувся до
Києва і записав, з братом Сергієм, альбом «Радуйся»¹ та цикл пісень на вірші Володимира
Сосюри, що стали основою музично-поетичного фільму про творчість поета.
В 2001 році київський лейбл STM Records випустив
подвійний акустичний альбом Джигурди пам’яті Володимира
Висоцького «Волчья кровь». Влітку 2003-го лейбл J.R.C
випродукував чергову CD-платівку Джигурди
«Иллюзии любви от
Фрейда к Юнгу» - альбом був записаний Сергієм Круценком в його студії
«KRUZ records», акомпанемент Нітікі склав
потужний ритм-н-блюзовий гурт «Jankoy Brothers».
Старший брат Нікіти -
Сергій Джигурда також професійний театральний
актор. Після театрального інституту він рік
працював в Донецьку, потім дев’ять років в
Київському молодіжному театрі, з 1988 року був
актором театру «Дзвін». В 1991 році Сергій залишив
театр і записав магнітоальбом політичної сатири
«Иван Сусанин». Наразі Сергій Джигурда - «вільний
бард» - грає в альтернативних театрах-студіях і
зрідка знімається в кіно (в фільмі «Ермак» разом
з Нікітою).
¹ -
випущений через рік лейблом «Western Thunder» - Нікіта записувався в студії
московського театру «Лєнком» з музикантами легендарної групи «Аракс», а Сергій в
студії «Аркадія»
|
