|
 Життєпис гурту ведеться з 1992 року, коли в
Івано-Франківську розпочав існування його пріквелл з малоцензурною
назвою «Fuck Submarine!». FS починали з кондового панку, потім грали щось
схоже на психоделічний індастріел. Від самого початку панкували два
Олега - басист Олег Бирчак та гітарист Олег Артим, барабанщики весь час
мінялися, нерідко їх заміняла ритм-машинка. За два роки, замість
панківських верещань, з’явився мелодійний автентичний вокал Ніни Остяк.
Перед відбірковим туром «Червоної Рути-95» змінили назву на більш
пристойну «Фактично самі» - але в фінал так і не пробилися. Проте
невдовзі гурт став лауреатом львівського фестивалю «Альтернатива-95», на
харківській «Червоній Руті-97» «Фактично самі» перемогли, розділивши
перше місце з ДАТом. За рік вони трохи відстали
від того ж ДАТу, що переміг на львівському фесті «Майбутнє України-98» -
у ФС третє місце. Та несподівано ідеолог гурту Олег Бирчак залишив сцену
і пішов на радіо у ді-джеї. За ним пішла і його сестра Віта, що недавно
стала другою солісткою гурту. Артим трохи пофестивалив з басистом
Сергієм Хариновичем, але останній також невдовзі пішов і гурт «Фактично
самі» припинив існування. Артим перебрався до Києва і став працювати
звукорежисером у студії Романа Люзана
RRI.
Ірена Карпа народилася в Черкасах (08.12.80), жила з родиною спочатку в
Івано-Франківську, потім в Яремчі. В 1987 році спробувала розпочати
кар’єру попсової співачки і записала кілька власних пісень. В 1998 р.
вступила на відділення французької філології Київського Національного
Університету. Тут в Києві в 1999 році здибала свого земляка Артима і
рекрутувала його до спільного електронного проекту «Догляд за хворими».
Дует записав тільки одну пісню і вирішив повернутися до старої доброї
назви «Фактично самі» та тої музики. За три ночі підпільно в студії RRI
записали перший альбом «Дідькова Гра». Для живих виступів Карпа так і не
навчилася грати на гітарі, тому привела до гурту мультиінструменталіста
Артура Даніеляна - з того часу склад гурту незмінний. В 2000 р. Ірена
Карпа дебютувала в літературі з книжкою «Знес паленого». Того ж року
«Фактично самі» розпочали на RRI запис альбому «Болєзні Пєвчих Птіц»
(Б.П.П.) - закінчували його вже наступного року на власній студії
«Fuck!Submarine». Відразу ж записали третій альбом «Космічний вакуум»,
потім здебільшого переймалися записами дружніх команд:
«Танок на майдані Конго»,
«Тартак»,
«Мотор’ролла», «Крихітка Цахес». В 2003
році Карпа закінчила університет, наспівала наперед всі вокальні партіїї
до майбутніх альбомів і на сім місяців поїхала волонтером,
 а
фактично подорожувати Південно-Східною Азією. А Артим з Даніеляном тим
часом майстрували відразу два альбоми - відвертий «Kurva Cum Back» та
відпочинковий «Lo-Fi TRавми». Ще до закінчення цих творень, довгограї
«Фактично самих» нарешті почали матеріалізовуватися на лазерних дисках -
першими в лютому 2004-го вийшли «Болєзні Пєвчих Птіц», через місяць
вийшла антологія записів 1995-2004 років
«Fuckтично самі». В червні Ірена Карпа
підписала трирічний контракт з видавництвом «Фоліо» - відразу були
видані її книжки «50 хвилин трави» та «Фройд би плакав». В самому кінці
2004-го на полиці музичних крамниць потрапив довгограй
«Kurva Cum Back», а записаний паралельно з ним
«Lo-Fi TRавми» були видані рівно через рік.
Тоді ж вийшла і мультимедійна плита
«Фактично самі. 70 треків в форматі mp3», що містила 5 ранніх
альбомів самітників та 5 відеокліпів. Навесні 2006-го вийшла наяву
чергова книжка Карпи «Перламутрове порно». |
