|
 Івано-Франківський
художник і бард Левко Бондар в кінці 1989 року вирішив нарешті записати
альбом власних пісень і зібрав по ресторанах міста кращих музикантів:
клавішників Ігоря Савина і Тараса Близнюка, басиста Зеньо Онуфреїва,
гітариста Сергія Іванова та Богдана Маруду. Так виник «Бункер Йо» -
бункер тому, що гурт проводив репетиції у підвалі. Результат спільної
творчості - альбом «Ворожбит», виявився химерним сплавом коломийок та
традиційного ... радянського стьоб-року. А популярність «Бункер Йо»
здобув після «Червоної рути-91», де гурт здобув третє місце; пісні «Явдоха»,
«Цьоця з Занзібару», «Ворожбити», «Гуцульський реп» зазвучали на всю
Україну. Але розвити успіх «Бункерові» не вдалося - пісні з нового альбому
1992 року (запис БЗЗ) не стали такими популярними (хіба що твіст «Капелюх»).
Та й людей в Бункері тоді поменшало - лишився Ігор Савин та новий гітарист,
автор-виконавець Андрій «Фучік» Коробчук, котрий і очолив гурт. В планах
Левка Бондаря в той час була музика до п’єси Гната Хоткевича «Гуцульський
рік». Влітку 1995-го у львівській студії «Мелос», «Бункер Йо» приступив
до запису чергового альбому у зовсім новому складі : Сашко Уницький
(клавішні, сакс), Роман Зузанський (барабани), Роман Михайлишин (гітара),
Богдан Савицький (бас). За рік стьоб-роковий альбом «Файно є» розтиражувала
фірма «Київ-Євростар».
|
