Михайло  ПОПЛАВСЬКИЙ

Українське сало

Михайло Михайлович Поплавський народився в простій селянський родині на Кіровоградщині. Після закінчення у 1967 році середньої школи вступив до професійно-технічного училища м. Горлівки Донецької області. У 1968 році після закінчення ПТУ працював машиністом електровозу шахти № 6 м. Кіровська. Після завершення служби в армії, у 1971-1975 рр. працював на Кіровоградщині директором сільського, а потім і районного Будинків культури. З 1975 року вивчав бібліотечну справу в Київському державному інституті культури, який закінчив з відзнакою. Після закінчення у 1979 році інституту, працював заступником директора Республіканського будинку народної творчості Комітету Держпрофтехосвіти УРСР. За успіхи в розвитку народної художньої творчості у 1984 році був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Після закінчення аспірантури Академії педагогічних наук СРСР в 1985 році захистив кандидатську, а у 1990 р. - докторську дисертацію. З 1985 року працював в Київському державному інституті культури на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедрою, декана факультету. В 1993 році Михайло Поплавський був призначений ректором Київського державного інституту культури - він став наймолодшим ректором в Україні. Розпочав радикальні реформи системи підготовки кадрів для соціокультурної сфери. В 1994 році діячами культури та мистецтв був рекомендований на посаду міністра культури України. В результаті боротьби різних груп за «крісло міністра» у січні 1995 року Михайло Поплавський був зміщений з посади ректора. Після трьох судових процесів, при потужній підтримці студентів, які блокували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, через 9,5 місяців Михайло Поплавський був відновлений на посаді ректора Киівського державного інституту культури. Поплавський та Ольга СумськаВже в червні 1996 року інститут було акредитовано за найвищим IV університетським рівнем, а у листопаді 1997 року КДІК перетворено в Київський державний університет культури і мистецтв. Поплавський стає сновоположником наукових шкіл «Менеджмент соціокультурної сфери і шоу-бізнесу» та «Педагогіка дозвілля» і є автором підручників «Менеджер культури» (1996), «Азбука паблік-рілейшнз» (1997), «Менеджер шоу-бізнесу» (1999). Молодою, амбітною «командою Поплавського» втілюється в життя нова концепція іміджевої комунікації вузу і в рамках цієї концепції, на основі «теорії стресу», вони примушують свого ректора, порушуючи усталені стереотипи, вийти на сцену в якості співака з іміджевою піснею «Юний Орел». Взірцево-показова «розкрутка» співаючого ректора проводилася при дотриманні всіх правил шоу-бізнесу - ефект масової ротації численних відеокліпів закріпився випущеним лейблом J.R.C першим компакт-диском «співака». Метою було створення нестандартного іміджу керівника вищого навчального закладу та привернення уваги до вузу - проте частина аудиторії не зрозуміла стьобу в піснях М.М. і сприйняла все за «чисту монету» - хто з захопленням, а хто й з повним несприйняттям.  Указом Президента України від 1 лютого 1999 року, за значний внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів для сфери культури, збереження і розвиток мистецьких традицій українського народу, Київському державному університету культури і мистецтв надано статус Національного. Наступного року Поплавський започаткував дитячий телевізійний фестиваль «Крок до зірок», за який також отримав чимало відзнак - премію «Золоте Перо» як кращий телевізійний проект для дітей та молоді, диплом «Шлягера року» як кращий продюсер дитячих та молодіжних музичних телепрограм. На початку 2001-го «юний орел» створив власний лейбл «Рорlаvskiy Rесоrds» і випустив свій другий CD «Кропива».

 

 
Кропива
 

 

 



Рейтинг © КМ студія

Магазин CD и DVD Купить ссылку на месяц
Ошибка при соединении с Базой MySQL!!!