|
«Група Продовженого Дня» виникла на початку 1987 року на уламках
однієї з старіших харківських рок-груп «Хронос» (існувала з весни 1980
року). До Олега Клименка (26.06.62; гітара), Євгена Обривченка (клавішні)
і Володимира Кириліна (барабани) тоді приєднався басист Павло Михайленко
(екс-«Міст», «Шок»). Влітку в «ГПД» появився автор-виконавець Олександр
Чернецький (екс-«Рок-фронт») і група почала виконувати його різностильові
гостропубліцистичні пісні. Влітку 1988 року ГПД стає «політичною сенсацією»
VІ Ленінградського рок-фестивалю, затьмаривши навіть знаменитих ДДТ.
Магнітоальбом «Положение дел» невдовзі займає друге місце в конкурсі
фонограм журналу «Аврора». ГПД записує ще один студійний альбом «Городской
психдиспансер», і з-за творчих розбіжностей, в кінці 1988 року розпадається.
Обривченко і Кирилін весною 1989 року створили власний нетривалий проект
«Трійка, Сімка, Туз» («3,7,Т») з молодою співачкою Люсечкою (Людмилою
Мойсеєвою) і записують альбом «Віст» в синтетичному стилі техно-панк.
«3,7,Т» приймає участь в радянсько - датському проекті «Некст - стоп
- совьєт» і записує одну пісню в Данії. А Михайленко, Чернецький і Клименко
відроджують свій колись одноразовий проект
«Різні люди»...
|
