ТНЕ  ХОСТІЛЬНЯ

Київські однокласники Іван Шевчук та Василь Ткач грали на гітарах, виконували в супроводі сесійних барабанщиків, а частіше - ритм-машинки романтичний панк-поп і записали в 1990 році перший домашній альбом «Джаз лихих людей» з нерозкрученим хітом «Так і знай, моя мила». В кінці 1992 року тандем записав кілька пісень в БЗЗ, на початку наступного, з допомогою московського клавішника Юрія Денисова, Ткач і Шевчук дописали альбом «Світ не виживе» в жанрі електронної неоромантики. Контракт з «Аудіо Україною» на випуск альбому «Непри-100-совані» реалізувати не вдалося і в 1994 році «Тhe Хостільня» припинила існування.

Іван Шевчук став продюсером агенції «Новий простір» - він опікувався командами «Новий світ», «Da Sіntezatoros!», з Олексієм Гавриловим (екс-«Свіфт») утворив новий проект «Орендарі». Кілька років він був виконавчий директором продюсерської агенції «З ранку до ночі» та персональним звукорежисером Олександра Пономарьова, а з 2001-го працює на студії «Столиця».

Василь Ткач, зкооперувавшись з Андрієм Саліховим та Євгеном Тараном (обидва екс-«Місто - супутник»), створював репертуар виконавцям танцювальної музики на фестивалі «Червона рута-95» (такі супер-хіти як «Люба» чи «Сірко»). Надалі Ткач аранжував музику для «Грін-Грея», писав пісні для Ірини Блохіної та створив кілька своїх недовговічних проектів - «CJ Wasіq», «Dr Ткач & Mr Фенн», «Птаха», «Взрыватели». Після «Червоної рути - 97», де Ткач був визнаний кращим композитором і аранжувальником, він прихопив з собою кількох лауреатів фестивалю і влаштувався з ними до творчої майстерні Тараса Петриненка.

 


 

 


© КМ студія