Геннадій  ТАТАРЧЕНКО

З шести років Геннадій «Хасан» Татарченко вчився грати на скрипці та співав у хорі. Після музичної школи поступив до консерваторії. Та після четвертого курсу перервав навчання і в 1975 році став гітаристом ВІА «Кобза». Коли при Держтелерадіокомітеті України був створений Будинок звукозапису, Татарченко став студійним музикантом та аранжувальником. Він записав чимало фонограм для відомих співаків, згодом почав компонувати і сам. Перший успіх прийшов в 1984 році з піснею «Полісяночка» яку заспівав Назарій Яремчук. Студійний гурт керований Татарченком записував більшість пісень творчого альянсу Володимира Бистрякова та Валерія Леонтьєва, тому не дивно, що саме Леонтьєв і вивів пісні композитора-початківця на всесоюзну аудиторію. Спочатку був «Мираж», в 1986 році «Арена», а за рік знаменита «Белая ворона» - пісня увійшла того року в трійку кращих в СРСР. Ще три пісні Татарченка зробила хітами Софія Ротару - «Музыка капели», «Смешной драндулет» та остання україномовна пісня Ротару - «Білі нарциси». На деякий час Татарченко відходить від написання шлягерів - він закінчує навчання в консерваторії і працює з Юрієм Рибчинським над грандіозним проектом - рок-оперою «Белая ворона». Правда оперу записували не рок-музиканти, а естрадні виконавці - в головних ролях Тамара Гвердцителі, Олександр Малінін та Микола Караченцов. «Белая ворона» стала першою українською рок-оперою випущеною на платівці - про це постаралася «Аудіо Україна»; в каталозі фірми диск значився під номером 001. В 1990 році Татарченко відновив активну композиторську діяльність - записав з Русею альбом «Попелюшка», його пісні стали візитками Оксани Білозір - «Україночка»,  Наталі Сумської - «Жорж Санд» а пізніше і Михайла Поплавського - «Юний орел». 

В 1992 році Татарченко створив продюсерський центр «GTC-productіon» і працював з молодими співачками Стеллою Гомолякою та Оленою Петровою. Стеллин кліп «Адью, мій принц», єдиним з українських, вибрала собі в 1992 році російська телекомпанія «Останкіно». Результатом роботи з Петровою стали відеоальбоми «Страчене кохання»’93 та «Це загадкове ім’я - Астрая»’94. По тому як Астрая стала дружиною Татарченка, вони записали ще один альбом «Аура кохання», тиражований НАК в 1995 році. Влітку 1997 року Астрая отримала звання Заслуженої артистки України. В 1998 році лейбл «Western Thunder» розтиражував другий аудіоальбом тандему Татарченко-Петрова - «Ау! Ромашка», а навесні 2000-го і третій - «Качумай».

 

Качумай
 
 

 

 



Рейтинг © КМ студія

Магазин CD и DVD Купить ссылку на месяц
Ошибка при соединении с Базой MySQL!!!