Warning: include(counters.shtml): failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/hochu/www/www.cheremshyna.org.ua/music/festyval.htm on line 76 Warning: include(): Failed opening 'counters.shtml' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php53/share/pear') in /sata1/home/users/hochu/www/www.cheremshyna.org.ua/music/festyval.htm on line 76

ФЕСТИВАЛЬ

Стандартний філармонійний колектив ВІА «Краяни» існував у Полтаві з 1974 року. За два роки стабілізувався склад: лідер гурту, випускник Харківської консерваторії, співак Марк Айзікович, музичний керівник, саксофоніст, клавішник Олег Шеременко, барабанщик Валентин Приходько, трубач і співак Микола Лепський, бас-гітарист Анатолій Пащенко, гітарист Олександр Лєбєдєв. Під час гастролей у Москві в 1977 році Айзікович познайомився з набуваючим популярності композитором Максимом Дунаєвським. Йому саме в цей час став потрібен колектив для запису його музики до телефільму «д’Артаньян і три мушкетери», з Михайлом Боярським в головній ролі. До того ж в нечисленних тоді столичних студіях звукозапису була величезна черга, а потрапити туди можливо було тільки по рознарядці редакторів. І «Краяни» засіли до роботи у звукорежисера Леоніда Сорокіна, в студії Полтавського обласного радіо. Це не сподобалося керівництву філармонії і тоді Шеременко, Айзикович, Приходько і Лепський звільнилися з «Краян». Були запрошені гітарист Микола Явір і басист Олександр Сіренко (обидва екс-«Краяни» ще первісного складу), кларнетист Віталій «Заяц» Зайков (екс-«Сирена») і клавішник Дмитро «Данін» Магазаник.  Таким ще безіменним складом вони дописали музику до фільму і тільки на початку 1978 року починають концертувати. Згодом придумали назву ВІА «Фестиваль» і навесні влаштувалися у найближчу до Полтави, більш ліберальнішу Бєлгородську філармонію. Влітку Лепський перейшов у «Червону руту» і його замінив полтавчанин Сергій Малюта. Далі була музика до мультфільму «Летучий корабль» та телефільмів «Ах, водевиль, водевиль...» з супер-хітовою «Піснею гадалки», «Ипподром» (всі 1979 рік), наступного року маловідомі «Операция Южный Гром» та «Если бы я был начальником», в 1981-му знову надзвичайно щедрі на хіти «Карнавал» з Іриною Муравйовою та «Куда он денется!» з Боярським, «Проданный смех», «Семь счастливых нот». В «Куда он денется!» та в наступному фільмі «Проданный смех», музиканти «Фестиваля» приймали участь в зйомках - грали самі себе. Пісні записані «Фестивалем» за цей час ВФГ «Мелодія» видала всього на чотирьох міньйонах; в 1981 році нарешті вийшов трьохдисковий альбом «Д’Артаньян и три мушкетера», спеціально перезаписаний для платівки два роки тому. Поміж записами «Фестиваль» виїжджав на гастролі - та, оскільки не вся музика з фільмів підходила до попсових естрадних концертів, залучили до виступів московських рок-бардів Констянтина Нікольського та Павла Богуша. Час-від-часу з ансамбем, підзаробити, їздили на гастролі і співаючі актори - Михайло Боярський, Микола Караченцов, Павло Смєян, Жанна Рождественська і її дочка Оля, Людмила Ларіна, Ірина Понаровська. В 1982 році «Фестиваль» записав саундтреки до останньої пари фільмів з музикою свойого покровителя Максима Дунаєвського - «Трест, который лопнул» та «Зеленый фургон» з Дмитром Харатьяном. На піку всесоюзної популярності, після одного з концертів з Боярським,  в центральній газеті «Советская культура» була надрукована критична стаття і «Фестиваль» на півроку зняли з гастролів. Тоді ансамбль змінив прописку - влаштувався під дах Амурської філармоніїї (м. Благовєщенськ), а Сіренка спочатку замінив Ігор Кривчун, а потім на бас-гітару переключився Зайков. Випустивши свій останній міньйон, гурт з часом знову перетворюється на стандартний філармонійний гастрольний ВІА - основним постачальником репертуару стає Данін. А в студії полтавського радіо кращий саундтрековий колектив Радянського Союзу і надалі продовжув запис музики для фільмів - тепер вже інших авторів. Серед численних робіт того часу найпомітніші: виконані Валерієм Леонтьєвим пісні Володимира Бистрякова до укртелефільмівського серіалу Віктора Кісіна «Последний довод королей» (до фільму цензура пропустила тільки 11 з 16 записаних пісень); саундтрек Бистрякова до повнометражного мультфільму «Остров сокровищ»; музика Тетяни Островської до серіалу «Приключения Петрова и Васечкина...».
Ретро-програма «Старый сундук» із шлягерами 30-х - 50-х років була неоднозначною - на концертах шоу сприймалося добре, але це зовсім не сприяла популярності ансамблю в теле-радіо-ефірі і тим паче в «магнітоіздаті». В кінці 1986 року, коли жанр ВІА став вже зовсім не модним, музиканти забажали виконувати сучаснішу музику але, не узгодивши вектор розвитку, ансамбль розколовся надвоє. Айзикович, Явір та Зайков, за якими залишилася назва «Фестиваль» і дах Амурської філармонії, вибрали рок-музику і запросили музикантів полтавської групи «Угол зрения»: В’ячеслав Янко - клавішні, музика; Вадим Казаченко - вокал; Сергій Вовченко - клавішні; Сергій Ковтуненко - барабани; Володимир Кощій - клавішні; Олександр Костоглод - гітара; Ігор Кривчун - бас. Марк Айзикович виконував в новій програмі всього кілька пісень - решту репертуару складали поп-рокові композиції «Угла зрения».
Та частина «Фестиваля», що відкололася - Шеременко, Данін, Приходько і звукорежисер Анатолій Розанов, запросили музикантів з полтавських самодіяльних гуртів, котрими колись опікувався Розанов, і прописали в Красноярській філармонії новий ансамбль «Олімп» - після кількох трансформацій, через рік-півтора він перетворився в два успішні поп-гурти «Фрістайл» та «Тутті». Пізніше Шеременко став музичним керівником проекту «Архів ресторанної музики». Данін створив гурт «Одесса-мама», з яким записав два альбоми, а наразі він працює викладачем в Московському музичному училищі ім. Гнєсіних.
В 1988 році новий «Фестиваль» перетерпів черговий розкол - пішов у «Фрістайл» Козаченко, його ненадовго замінив Борис Буров (екс-«Діалог»), потім Михайло Бурцев (екс-«Высший пилотаж»); Вовченко і Ковтуненко перейшли у «Свої»; Янко і Кощій як група «Угол зрения» дописали концептуальну авторську платівку саксофоніста Володимира Преснякова-старшого «Гороскоп». В 1989 році Янко і Бурцев під вивіскою «Фестиваль» записали перший і останній магнітоальбом «Интердевочка» - наступного року гурт перестав існувати.
Айзикович, Явір та екс-клавішник «Краян» Констянтин Назаров емігрували до Берліна, де створили театр єврейської пісні «Хакишес Хофт театр». Янко створив новий проект «Весна», а з 1992 року став постійним автором репертуару Вадима Козаченка. 
 


 

 



Рейтинг © КМ студія

Магазин CD и DVD Купить ссылку на месяц
Ошибка при соединении с Базой MySQL!!!